-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забрьо́хати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забрьо́хаймо
2 особа забрьо́хай забрьо́хайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забрьо́хаю забрьо́хаємо, забрьо́хаєм
2 особа забрьо́хаєш забрьо́хаєте
3 особа забрьо́хає забрьо́хають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забрьо́хав забрьо́хали
жін.р. забрьо́хала
сер.р. забрьо́хало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забрьо́ханий
Безособова форма
забрьо́хано
Дієприслівник
забрьо́хавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.