-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний дресирува́льник дресирува́льники
родовий дресирува́льника дресирува́льників
давальний дресирува́льникові, дресирува́льнику дресирува́льникам
знахідний дресирува́льника дресирува́льників
орудний дресирува́льником дресирува́льниками
місцевий на/у дресирува́льникові, дресирува́льнику на/у дресирува́льниках
кличний дресирува́льнику дресирува́льники

Словник синонімів

ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, ПРИБО́РКУВАЧ. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов’язково дресирувальником буду (Ю. Збанацький); Леви перекидаються, гарчать, але слухняно роблять все, що від них вимагає німець-приборкувач (Ю. Яновський). - Пор. 1. дресирува́ти.