-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | дренча́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | дренчі́мо, дренчі́м |
2 особа | дренчи́ | дренчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | дренча́тиму | дренча́тимемо, дренча́тимем |
2 особа | дренча́тимеш | дренча́тимете |
3 особа | дренча́тиме | дренча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | дренчу́ | дренчимо́, дренчи́м |
2 особа | дренчи́ш | дренчите́ |
3 особа | дренчи́ть | дренча́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
дренчачи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | дренча́в | дренча́ли |
жін. р. | дренча́ла |
сер. р. | дренча́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
дренча́вши |
Словник синонімів
ДЕРЕНЧА́ТИ (видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо), ДЕРЧА́ТИ [ДИРЧА́ТИ], ДЕРКОТА́ТИ [ДЕРКОТІ́ТИ] підсил., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ [ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ] підсил., ДРЕНЧА́ТИ розм., ДЖЕРГОТА́ТИ [ДЖЕРГОТІ́ТИ] розм., ДЖЕРКОТА́ТИ [ДЖЕРКОТІ́ТИ] розм., ДИ́РКАТИ діал. В ранковій тиші з боку колодязя деренчало залізне колесо дворамного насоса (М. Томчаній); Ці дурноверхі птиці [сороки] скрипіли, дирчали й стрекотіли з такою силою, що їх було чути аж з третьої дачі (В. Винниченко); Вибравшись на твердіше, він [мотоцикл] знову переможно деркоче, мчить вперед так, наче хоче злетіти в повітря (О. Гончар); Колеса деркотіли, аж ніби кричали (І. Нечуй-Левицький); Як розбитий горнець, то завше деренькоче (Словник Б. Грінченка); Панотець.. хріп, аж вікна дренчали (А. Свидницький); Тихенько, по-джмелиному, джерґотів дріт (В. Козаченко); Цокають сокири, джеркотять пилки (А. Шиян); По широкому степу на чвертках, на осьминах шархали коси, диркали серпи (А. Головко). - Пор. бряжча́ти, 1. дзвені́ти.