дратівливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний дратівли́вий дратівли́ва дратівли́ве дратівли́ві
родовий дратівли́вого дратівли́вої дратівли́вого дратівли́вих
давальний дратівли́вому дратівли́вій дратівли́вому дратівли́вим
знахідний дратівли́вий, дратівли́вого дратівли́ву дратівли́ве дратівли́ві, дратівли́вих
орудний дратівли́вим дратівли́вою дратівли́вим дратівли́вими
місцевий на/у дратівли́вому, дратівли́вім на/у дратівли́вій на/у дратівли́вому, дратівли́вім на/у дратівли́вих

Словник синонімів

ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! Лагідний друг мій став такий дражливий (Леся Українка); Страшенно нервовий і дразливий, він у дитинстві терпів од нападів корчів, подібних до епілепсії (І. Франко); Вона здалася йому якоюсь збудженою, дратливою (С. Голованівський).
ПОДРА́ЗЛИВИЙ (який діє, перев. негативно, на організм або окремі органи, спричиняє подразнення), ПОДРА́ЗНИЙ, ПОДРА́ЗНЮЮЧИЙрідко, ДРАТІВНИ́Й, ДРАТІВЛИ́ВИЙ, ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗНЮВАЛЬНИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ (пов’язаний з дією подразника на організм чи окремий орган). Шибки на веранді вже не відповідали на зітхання далеких гармат тонким подразливим дзвоном (О. Гончар); Подразна дія світла; Подразнююча речовина; Велику приземкувату хату, де розмістилася санітарна частина полку, сповнювали гострі, дратівні пахощі карболки, поту, закипілої крові (С. Журахович); Тишу порушувало завивання мотора та дратівливе деренчання.. скла (Ю. Мушкетик); День - другий, і мури та ґрати, міська гуркотнява, дражливі дзвінки,.. - все лишилося десь за мною (С. Васильченко); Не забула [Надія], що Шафорост не прощає їй жодного дразливого слова (Я. Баш); Подразнювальний процес.