-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив дражни́тися, дражни́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дражні́мося, дражні́мось, дражні́мся
2 особа дражни́ся, дражни́сь дражні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дражни́тимуся, дражни́тимусь дражни́тимемося, дражни́тимемось, дражни́тимемся
2 особа дражни́тимешся дражни́тиметеся, дражни́тиметесь
3 особа дражни́тиметься дражни́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа дражню́ся, дражню́сь дра́жнимося, дра́жнимось, дра́жнимся
2 особа дра́жнишся дра́жнитеся, дра́жнитесь
3 особа дра́жниться дра́жняться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
дра́жнячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. дражни́вся, дражни́всь дражни́лися, дражни́лись
жін. р. дражни́лася, дражни́лась
сер. р. дражни́лося, дражни́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дражни́вшись

Словник синонімів

ДРАТУВА́ТИкого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИрозм.,ДРАТУВА́ТИСЯз ким і без додатка, розм.,ДРАЖНИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,ДРАЗНИ́ТИрозм.,РОЗДРА́ЗНЮВАТИрозм.,ДРАЗНИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,ДРОЧИ́ТИрозм.,ДРОЧИ́ТИСЯз ким і без додатка,розм.,РОЗДРО́ЧУВАТИрозм.,ГРА́ТИ НА НЕ́РВАХу кого, кому, розм.,ШКИЛЮВА́ТИдіал.;ГВАЛТУВА́ТИ (собак). - Док.: подратува́ти, роздратува́ти, роздражни́ти, подражни́ти, роздразни́ти, подразни́ти, роздрочи́ти. - Який там чорт собак дратує? (Панас Мирний); Сердитого спиняти - гірш роздратувати (прислів’я); - Каргат сам винуватий: роздражнив собак (Ю. Шовкопляс); Бився [Сергій] з дітворою, дражнив собак, - одним словом, робив усі ті збитки, які присущі всім дітям його віку (Григорій Тютюнник); Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Л. Смілянський); З-за огорожі пухкий панич.. висолопив язика й дражнився... (А. Головко); Сердита, писана сойка на самітній смереці дразнить: "Сам собі винен! Еге! еге..." (І. Франко); Муха та й та гнівається, як роздразнити її (З. Мороз); Більше як півночі минуло, а під кущами все ще чуються тихі речі, переривані поцілунком та сміхом, що то дразниться, то лащиться (Г. Хоткевич); Баба Явдоха з Парасчиної тварі добре бачила, що кортить дівці, і навмисне дрочила її (О. Кониський); Вона буцім подавала йому палицю, але зараз же хапала її назад та й ховалася за круглий стіл. Дрочилася(Лесь Мартович); - Все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах); Замфір шкилював примаря, називаючи його хабарником за те, що пустив у село комісію (М. Коцюбинський); Кишлаки якнайдалі оббігала [Чинар-бібі], щоб і собак не ґвалтувати (І. Ле). - Пор. насміха́тися.
ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИкого (підсміюватися над ким-небудь, наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ[ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИрідше]кого, ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИСЯз ким, КРИВИ́ТИкого, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯз ким, з кого і без додатка, розм., КРИВИ́ТИСЯз кого, над ким, розм., МАВПУВА́ТИкого, зневажл. - Док.: передражни́ти, перекриви́ти. - Сапайте, молодиці, сапайте, - передражнювала вона "наставника" (М. Коцюбинський); Челядки бігають, неначебто шукають, Хазяйку, сміючись, вони перекривляють (Л. Глібов); Підлітком бігала [Христина] в економію, безтурботно передражнювалася з ним [з Левком] (М. Стельмах); Почне Галя плакати, - мати дивиться та сміється, як Василь кривить сестру (Панас Мирний); - Куди яка панія! проше та проше, пані економша! - дражнилась Палажка з Кайдашихи (І. Нечуй-Левицький); Попенко.. дременув до порога, почав кривитись, дражнитись (Панас Мирний); Коли чує [Руда]: хтось мавпує його: - Бу-бу-бу! Бу-бу-бу! (О. Донченко). - Пор. 1. наслі́дувати.