-1-
дієслово недоконаного виду
[безос., розм.]

Словник відмінків

Інфінітив дощи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дощи́тиме  
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа дощи́ть  
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.    
жін. р.  
сер. р. дощи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ІТИ́[ЙТИ] (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИрозм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИрозм. (про дощ - безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм.,ДРОБИ́ТИрідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИрозм. (про великий, густий сніг). - Док.: піти́, ви́пасти. Діло було в березні. Ішов сніг, град і дощ (Ю. Яновський); Лапатий пада сніг (М. Рильський); Сніжок випадає святковий (М. Нагнибіда); В засліплені шибки порошив сухий сніг (І. Ле); Почало мотрошити сніжком (Панас Мирний); Давно пора дощам дощити і виснути сивим туманам (І. Муратов); Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Ірина Вільде); Дощ дрібнить крізь синє сито. Мов сівач, поволі йде (М. Стельмах); - Може б ми взагалі рушили звідси, - сказав Нестор, - дощ лиш дробить (О. Кобилянська); Надворі валив сніг і мчав густий поземок (З. Тулуб); Сипле, сипле, сипле сніг, З неба сірої безодні Міріадами летять Ті метелики холодні (І. Франко); Ліпив мокрий сніг, припорошуючи білим конячі спини (Григір Тютюнник)