доцідити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | доціди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | доціді́мо, доціді́м | |
2 особа | доціди́ | доціді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | доціджу́ | доці́димо, доці́дим |
2 особа | доці́диш | доці́дите |
3 особа | доці́дить | доці́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | доціди́в | доціди́ли |
жін.р. | доціди́ла | |
сер.р. | доціди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
доці́джений | ||
Безособова форма | ||
доці́джено | ||
Дієприслівник | ||
доціди́вши |