доцідити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив доціди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   доціді́мо, доціді́м
2 особа доціди́ доціді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа доціджу́ доці́димо, доці́дим
2 особа доці́диш доці́дите
3 особа доці́дить доці́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. доціди́в доціди́ли
жін.р. доціди́ла
сер.р. доціди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
доці́джений
Безособова форма
доці́джено
Дієприслівник
доціди́вши