доходжалий 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доходжа́лий доходжа́ла доходжа́ле доходжа́лі
родовий доходжа́лого доходжа́лої доходжа́лого доходжа́лих
давальний доходжа́лому доходжа́лій доходжа́лому доходжа́лим
знахідний доходжа́лий, доходжа́лого доходжа́лу доходжа́ле доходжа́лі, доходжа́лих
орудний доходжа́лим доходжа́лою доходжа́лим доходжа́лими
місцевий на/у доходжа́лому, доходжа́лім на/у доходжа́лій на/у доходжа́лому, доходжа́лім на/у доходжа́лих

Словник синонімів

ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙрозм., ДОХОДЖА́ЛИЙрозм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Кобилянська); Перед ним сидить зріла дівчина, як оці грона винограду (М. Томчаній); - Пригоничі таки впіймали двох здорових, вже дійшлих парубків (І. Нечуй-Левицький); [Хвеся:] Хіба ж не старі? У нас такого доходжалого парубка дядьком дражнять!.. (М. Кропивницький). - Пор. доро́слий.
I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку),НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙрозм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙрозм.; ПРИ́СТАРИЙзаст.,ДОХОДЖА́ЛИЙдіал. (який вже має ознаки старіння, не зовсім старий). До стравниці [їдальні] зайшла літня, трохи зігнута жінка з сивим волоссям на голові (С. Скляренко); До кабінету увійшов високий на зріст, немолодий вже чоловік, надзвичайно імпозантної зовнішності (О. Довженко); Іще як мій покійний чоловік за Кошута служив поліцаєм у Пешті, то я вже була молодиця в літах (О. Маковей); Корсуниха прибралася в пісну плахту, як і належить статечній молодиці, що носила барвисті плахти замолоду (Ю. Яновський); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Я. Мамонтов); Бонковський біг за нею [Олесею], а солідний Балабуха ледве догнав їх коло грядок фіалок та айстр (І. Нечуй-Левицький); Ломачевський був вже літній, трохи підтоптаний кавалер, але здоровий, плечистий (І. Нечуй-Левицький); Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка); Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Як усякий ситий, безжурний, а до того пристаркуватий міщанин, Мабаш більш від усього на світі боявся смерті (В. Гжицький); Устим пристарий чоловік (Словник Б. Грінченка); - В одного доктора три старі панни, в другого - дві, так само вже підтоптані та доходжалі .. - сказала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький).