доучитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив доучи́тися, доучи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   доучі́мося, доучі́мось, доучі́мся
2 особа доучи́ся, доучи́сь доучі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа доучу́ся, доучу́сь доу́чимося, доу́чимось, доу́чимся
2 особа доу́чишся доу́читеся, доу́читесь
3 особа доу́читься доу́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. доучи́вся, доучи́всь доучи́лися, доучи́лись
жін.р. доучи́лася, доучи́лась
сер.р. доучи́лося, доучи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
доучи́вшись