доукомплектовувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив доукомплекто́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   доукомплекто́вуймо
2 особа доукомплекто́вуй доукомплекто́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа доукомплекто́вуватиму доукомплекто́вуватимемо, доукомплекто́вуватимем
2 особа доукомплекто́вуватимеш доукомплекто́вуватимете
3 особа доукомплекто́вуватиме доукомплекто́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа доукомплекто́вую доукомплекто́вуємо, доукомплекто́вуєм
2 особа доукомплекто́вуєш доукомплекто́вуєте
3 особа доукомплекто́вує доукомплекто́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
доукомплекто́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. доукомплекто́вував доукомплекто́вували
жін. р. доукомплекто́вувала
сер. р. доукомплекто́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
доукомплекто́вуваний
Безособова форма
доукомплекто́вувано
Дієприслівник
доукомплекто́вувавши