-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив дотри́мати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   дотри́маймо
2 особа дотри́май дотри́майте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа дотри́маю дотри́маємо, дотри́маєм
2 особа дотри́маєш дотри́маєте
3 особа дотри́має дотри́мають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. дотри́мав дотри́мали
жін.р. дотри́мала
сер.р. дотри́мало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
дотри́маний
Безособова форма
дотри́мано
Дієприслівник
дотри́мавши

Словник фразеологізмів

доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) [свого́] сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він [Максим] здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак); — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький).

доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) [свого́] сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він [Максим] здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак); — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький).