-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив досягти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   досягні́мо, досягні́м
2 особа досягни́ досягні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа досягну́ дося́гнемо, дося́гнем
2 особа дося́гнеш дося́гнете
3 особа дося́гне дося́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. дося́г досягли́
жін.р. досягла́
сер.р. досягло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
дося́гши

Словник синонімів

ДОБРА́ТИСЯ[ДІБРА́ТИСЯрідше] (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯрозм., ДОСТА́ТИСЯрозм., ДОПРА́ВИТИСЯрозм., ДОПА́СТИдіал.;ПРОНИ́КНУТИ, ДОСЯГТИ́[ДОСЯГНУ́ТИ]чого, ОСЯГТИ́[ОСЯГНУ́ТИ]що, чого (у важкодоступне або віддалене місце); ДОТЯГТИ́СЯ[ДОТЯГНУ́ТИСЯ], ДОТЯГТИ́[ДОТЯГНУ́ТИ]розм., ДОЛІ́ЗТИрозм., ДОПОВЗТИ́розм., ДОВОЛОКТИ́СЯрозм., ДОВОЛОЧИ́ТИСЯрозм. рідше,ДОП’Я́СТИСЯ[ДОПНУ́ТИСЯ]розм., ДОВАЛИ́ТИСЯрозм., ДОВОЛОКТИ́ НО́ГИрозм., ДОПХА́ТИСЯрозм., ДОЧА́ПАТИрозм., ДОЧВАЛА́ТИрозм.,ДОЧО́ВГАТИрозм. (поволі, насилу); ДОМА́ЦАТИСЯрозм. (наосліп). - Недок.: добира́тися, дістава́тися, добува́тися, прибива́тися, добива́тися, достава́тися, доправля́тися, проника́ти, досяга́ти, осяга́ти, дотяга́тися[дотя́гуватися], дотяга́ти[дотя́гувати], дола́зити, доповза́ти, доволіка́тися, дова́люватися, доволіка́ти но́ги, дома́цуватися. Бредучи по пояс у снігу попід парканом помацки, в темряві, добрались до першого провулка (А. Головко); Я пройшов через колгоспний сад, перебрів коноплянище і дістався лугу (В. Дрозд); Наморений спекою, натомлений безугавним гудінням дротів, врешті добувся я до ріки (Ю. Мушкетик); Він прибився нарешті до цього дивного суходолу, як Робінзон, рокованийна незвичайні пригоди (В. Підмогильний); [Дід:] Насилу добились: б’є, мете, крутить, щоб ти знав (М. Куліш); Не знав [Чіпка], коли й у село прийшов, як і додому достався... (Панас Мирний); - Ми з Лавриком і самі якось доправимося до батька (І. Вирган); Допали криниці, та боржій, сповнивши відра, додому побрались (Марко Вовчок); Спробуємо проникнути в ще глухіші тайгові сопки. Піднімемось у верхів’я Сіхоте-Аліня (О. Довженко); Нарешті ми досягли берегів Пао. Прекрасна бухта, похилий берег (Ю. Яновський); Максим з козаками досягнув берега і зайняв спуск до переправи (Н. Рибак); Орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини (Я. Щоголів); У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися.. і якось дотягтися до Києва, перемагаючи себе (М. Коцюбинський); Дотягнувшись до води, він упав над нею, став пожадливо, по-собачому хлебтати (О. Гончар); На превелику силу ми дотягли додому (збірник "Народні оповідання"); Поки долізли додому, то й себе не чули, аж у серце кололо (А. Тесленко); Через превелику силу, мов рачки, доповзла [Ївга] до города (Г. Квітка-Основ’яненко); Поки ми з Городка доволоклися на ніч до Тулиголов, то здавалося, що у нас ноги і всі кістки були попереломлювані (І. Франко); Білозерський лісами та яругами пішки доп’явся до Сокиринець (Ф. Бурлака); - А вже коли козаки допнуться корабля, ніколи йому не втекти (П. Панч); Мені дай зараз за роботу, То я приймуся мусовать, Як нам до пекла довалитись І там на мертвих подивитись (І. Котляревський); А із Криму чоловік Ледве ноги доволік (Т. Шевченко); Вже півні співали вдруге, Як до брами він допхався, Ввесь аж мокрий від натуги (В. Самійленко); - Саме в заметіль вирвався; по коліна у воді, додому насилу дочапав (М. Стельмах); Мокрий як хлющ, я ледве дочвалав крізь водяну запону до хати (Б. Антоненко-Давидович); Дочовгавши аж на світанку до села, пішла [Горленко] зразу ж до Якова Петровича (Є. Кротевич); Хапаючись за палицю, домацалася я якнайшвидшим кроком на двір (О. Кобилянська).
ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. - ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯрозм., ПРИЛІТА́ТИрозм., ПРИБИВА́ТИСЯрозм., ДОБІГА́ТИрозм., НАДЛІТА́ТИрозм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯрозм. (крізь якісь перепони); ДОПЛИВА́ТИ, НАПЛИВА́ТИ (повільно поширюючись); НАЗДОГАНЯ́ТИкого, що, розм. (слідом за кимсь, чимсь); ДОКО́ЧУВАТИСЯ (про сильні, розкотисті звуки); ПРОКРАДА́ТИСЯ (ледве чутися). - Док.: донести́ся, долеті́ти, дійти́, доли́нути, прили́нутипоет. досягти́[досягну́ти], принести́ся, прилеті́ти, приби́тися, добі́гти, надлеті́ти, прони́кнути, проби́тися, проде́ртися[продра́тися], допливти́[доплисти́], напливти́[наплисти́][напли́нути], наздогна́ти, докоти́тися, прокра́стися. Невідомо звідки ледве-ледве доноситься трембітання... (Г. Хоткевич); Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири (Ю. Збанацький); У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос, товстий, навіть трохи сердитий (І. Нечуй-Левицький); З кухні долинає тихе глипання примуса та ледве вловимий запах чогось дуже смачного (Ю. Шовкопляс); З-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине (П. Тичина); Канделябр на дві свічі тускло горить. Світлу не сила досягти навіть чверті кабінету (М. Хвильовий); З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів... (М. Рильський); Далекі дівочі голоси прибились до Степаниди (М. Стельмах); - Пилипку! сину мій!.. - гукала вона на бігу, думаючи, що це гукання раніш від неї добіжить до сина (Панас Мирний); Слухає [Микула], чи не надлетить з темного поля крик такий, що мертвих збудить (О. Маковей); Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець); Дзвонили до вечерні: срібні дзвоники пробивалися до палацу, розкочуючись тихим сумом і журбою (П. Кочура); Від часу до часу продирався воздухом розпучливий викрик напівзбожеволілої матері (О. Кобилянська); Звідкись допливає терпкий дух материнки (В. Бабляк); Наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (В. Сосюра); Цей покрик лунав усюди, він долітав згори, він наздоганяв, він нісся назустріч з хуртовиною (О. Донченко); До Максима докотилось рокотіння важких кулеметів (І. Багряний); У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (І. Ле і О. Левада).
ЗДОБУВА́ТИ (наполегливою працею, власними зусиллями досягати чого-небудь), ДОБУВА́ТИ, ВИБО́РЮВАТИ, ДОСЯГА́ТИ, ДОБИВА́ТИСЯ, ОСЯГА́ТИ, СЯГА́ТИ, ЗАВОЙО́ВУВАТИ, ЗАСЯГА́ТИрозм.,ДОБУВА́ТИСЯрозм.;ПРИДБАВА́ТИ (перев. силу, славу, популярність). - Док.: здобу́ти, добу́ти, ви́бороти, досягти́, досягну́ти, доби́тися, осягну́ти, осягти́, завоюва́ти, засягти́, засягну́ти, добу́тися, доско́читирозм.придба́ти. Цей маєточок старий Мартович здобув своєю солідною працею без нічиєї кривди (В. Стефаник); Коли Лукія закінчила школу, вчителі теж радили їй добувати вищу освіту (П. Панч); [Річард:] Я досяг, чого хотів (Леся Українка); Самійло Овсійович знає, як завойовувати популярність серед хворих, пошану - серед молодих колег і.. старших товаришів (Ю. Шовкопляс); Через ту роботу він засягне свого щастя (Панас Мирний); Ростіть, цвітіть і добувайтесь долі, Аби не знать ні ґвалту, ні неволі (М. Старицький); Невмирущу славу придбав собі Шевченко не малюванням, а своїми віршами (Панас Мирний). - Пор. 1. добива́тися, 1. набу́ти.

Словник фразеологізмів

досягну́ти (досягти́) о́ком. Побачити. Небо синє, чисте — ні плямочки .. Не продивитись його глибини, не досягнути оком до краю! (Панас Мирний).