досукувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив досу́кувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   досу́куймо
2 особа досу́куй досу́куйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа досу́куватиму досу́куватимемо, досу́куватимем
2 особа досу́куватимеш досу́куватимете
3 особа досу́куватиме досу́куватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа досу́кую досу́куємо, досу́куєм
2 особа досу́куєш досу́куєте
3 особа досу́кує досу́кують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
досу́куючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. досу́кував досу́кували
жін. р. досу́кувала
сер. р. досу́кувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
досу́кувавши