-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив достягти́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   достягні́мо, достягні́м
2 особа достягни́ достягні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа достягну́ достя́гнемо, достя́гнем
2 особа достя́гнеш достя́гнете
3 особа достя́гне достя́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. достя́г достягли́
жін.р. достягла́
сер.р. достягло́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
достя́гши

Словник синонімів

ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИрозм., ДОСТЯГА́ТИзаст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). - Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти[достягти́], зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Яновський); Засвітила [відьма] каганець, поставила на стіл, а сама полізла під стілчого-то доставати (Г. Квітка-Основ’яненко); Люди кинули роботу, Достягли люльки з кишень (Я. Щоголів); По обіді Гіца знімав з стіни свою скрипку (М. Коцюбинський); Старі діди здіймали з горищ прядки та веретена, що десятки років лежали там (Григорій Тютюнник). - Пор. 1. вийма́ти.