дострочувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | достро́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | достро́чуймо | |
2 особа | достро́чуй | достро́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | достро́чуватиму | достро́чуватимемо, достро́чуватимем |
2 особа | достро́чуватимеш | достро́чуватимете |
3 особа | достро́чуватиме | достро́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | достро́чую | достро́чуємо, достро́чуєм |
2 особа | достро́чуєш | достро́чуєте |
3 особа | достро́чує | достро́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
достро́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | достро́чував | достро́чували |
жін. р. | достро́чувала | |
сер. р. | достро́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
достро́чувавши |