дострочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив достро́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   достро́чуймо
2 особа достро́чуй достро́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа достро́чуватиму достро́чуватимемо, достро́чуватимем
2 особа достро́чуватимеш достро́чуватимете
3 особа достро́чуватиме достро́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа достро́чую достро́чуємо, достро́чуєм
2 особа достро́чуєш достро́чуєте
3 особа достро́чує достро́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
достро́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. достро́чував достро́чували
жін. р. достро́чувала
сер. р. достро́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
достро́чувавши