-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив достри́буватися, достри́буватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   достри́буймося, достри́буймось
2 особа достри́буйся, достри́буйсь достри́буйтеся, достри́буйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа достри́буватимуся, достри́буватимусь достри́буватимемося, достри́буватимемось, достри́буватимемся
2 особа достри́буватимешся достри́буватиметеся, достри́буватиметесь
3 особа достри́буватиметься достри́буватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа достри́буюся, достри́буюсь достри́буємося, достри́буємось, достри́буємся
2 особа достри́буєшся достри́буєтеся, достри́буєтесь
3 особа достри́бується достри́буються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
достри́буючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. достри́бувався, достри́бувавсь достри́бувалися, достри́бувались
жін. р. достри́бувалася, достри́бувалась
сер. р. достри́бувалося, достри́бувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
достри́бувавшись

Словник синонімів

ДІЙТИ́до чого (до певного стану, якихось обставин, перев. несприятливих), ДІЖДА́ТИчого, ДІЖДА́ТИСЯчого,ДОЧЕКА́ТИСЯ[ДОЧЕКА́ТИрідше]чого, ДОЖИ́ТИ, ДОЖИ́ТИСЯрозм.,ДОКОТИ́ТИСЯрозм.,ДОСТУ́КАТИСЯрозм.,ДОГРА́ТИСЯрозм.,ДОПЛИГА́ТИСЯрозм.,ДОСТРИБА́ТИСЯрозм., ПОБА́ЧИТИщо, розм. - Недок.: дохо́дити, дожида́ти, дожида́тися, дочі́куватися, дожива́ти, дожива́тися, доко́чуватися, досту́куватися, дограва́тися, допли́гуватися, достри́буватися. [Сестра Серахвима:] От до такого дійди! От до чого доживи... Ще зроду-віку такого не було, щоб до черниць парубки у келії ходили (Панас Мирний); [Панса:] До чого я дожив?! Чого діждав?! Яка неслава на весь рід мій впала! (Леся Українка); Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір’ю-мужичкою?! Так ти ж не діждеш, сякий-не-такий сину!.. (М. Коцюбинський); - Він дочекається червоного півня (М. Стельмах); Діна і Марія мовчать про одне й те ж... Дожитися до того, щоб боятися слів, поглядів! (М. Слабошпицький); Ні, вона таки рано чи пізно докотиться до інфаркту з отакими вихованцями (Ю. Збанацький); Погнали десь по тюрмах не сотню і не дві бунтарів. Десь там достукався й Прохор... (О. Маковей); - Виключили [Геню] з інституту... - Догрався-таки! (І. Волошин); - Ну що, доплигалися [фашисти] на нашій землиці? - Стріляй їх, командире (Григорій Тютюнник); Побачить вона! згадає тоді мене, як чорти витоплять з неї те сало, що придбала в піст (І. Нечуй-Левицький).