достатній 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний доста́тній доста́тня доста́тнє доста́тні
родовий доста́тнього доста́тньої доста́тнього доста́тніх
давальний доста́тньому доста́тній доста́тньому доста́тнім
знахідний доста́тній, доста́тнього доста́тню доста́тнє доста́тні, доста́тніх
орудний доста́тнім доста́тньою доста́тнім доста́тніми
місцевий на/у доста́тньому, доста́тнім на/у доста́тній на/у доста́тньому, доста́тнім на/у доста́тніх

Словник синонімів

ЗАМО́ЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, БАГАТЕ́НЬКИЙрозм.,ДОСТА́ТНІЙдіал.,МАЮ́ЧИЙрідко;ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків). Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн - бакун і турецький гостролист.., біля яких змалечку вчилися ходити діти (М. Стельмах); Так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Панас Мирний); Не шанували нікого вони із людей.., Хто б не зайшов до них - злидень який чи людина статечна (переклад Бориса Тена); Особливо галасували багатенькі слободяни... (А. Шиян); На все достатній, а на лихо не жаден (прислів’я); А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Лесь Мартович). - Пор. 1. бага́тий.