дорікнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | дорікну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | дорікні́мо, дорікні́м | |
2 особа | дорікни́ | дорікні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | дорікну́ | дорікнемо́, дорікне́м |
2 особа | дорікне́ш | дорікнете́ |
3 особа | дорікне́ | дорікну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | дорікну́в | дорікну́ли |
жін.р. | дорікну́ла | |
сер.р. | дорікну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
дорікну́вши |