допустуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив допустува́тися, допустува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   допусту́ймося, допусту́ймось
2 особа допусту́йся, допусту́йсь допусту́йтеся, допусту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа допусту́юся, допусту́юсь допусту́ємося, допусту́ємось, допусту́ємся
2 особа допусту́єшся допусту́єтеся, допусту́єтесь
3 особа допусту́ється допусту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. допустува́вся, допустува́всь допустува́лися, допустува́лись
жін.р. допустува́лася, допустува́лась
сер.р. допустува́лося, допустува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
допустува́вшись