-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив допла́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   допла́чуймо
2 особа допла́чуй допла́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа допла́чуватиму допла́чуватимемо, допла́чуватимем
2 особа допла́чуватимеш допла́чуватимете
3 особа допла́чуватиме допла́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа допла́чую допла́чуємо, допла́чуєм
2 особа допла́чуєш допла́чуєте
3 особа допла́чує допла́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
допла́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. допла́чував допла́чували
жін. р. допла́чувала
сер. р. допла́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
допла́чуваний
Безособова форма
допла́чувано
Дієприслівник
допла́чувавши

Словник синонімів

ПЛАТИ́ТИкому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИкого,УПЛА́ЧУВАТИ[ВПЛА́ЧУВАТИ]заст.;ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯрозм. (додатково); РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИкого, рідше,ОБРАХО́ВУВАТИСЯз ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні); ДАВА́ТИрозм.,ВІДДАВА́ТИрозм. (за куплене). - Док.: заплати́ти, сплати́ти, оплати́ти, ви́нагородити, уплати́ти[вплати́ти], доплати́ти, приплати́ти, приплати́тися, розплати́тися, оплати́тисярозм.розрахува́тися, розрахува́ти, порахува́тися, обрахува́тися, поквита́тисярозм.поквитува́тисярозм. рідшеда́ти, відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); - Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); - Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); - Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів’я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився [Нечипір] з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ’яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); - Краще найняти худобу. - Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла [мати] взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податків (І. Нечуй-Левицький); - Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).