-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | допла́чувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | допла́чуймо |
2 особа | допла́чуй | допла́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | допла́чуватиму | допла́чуватимемо, допла́чуватимем |
2 особа | допла́чуватимеш | допла́чуватимете |
3 особа | допла́чуватиме | допла́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | допла́чую | допла́чуємо, допла́чуєм |
2 особа | допла́чуєш | допла́чуєте |
3 особа | допла́чує | допла́чують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
допла́чуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | допла́чував | допла́чували |
жін. р. | допла́чувала |
сер. р. | допла́чувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
допла́чуваний |
Безособова форма |
допла́чувано |
Дієприслівник |
допла́чувавши |
Словник синонімів
ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ [ВПЛА́ЧУВАТИ] заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. (додатково); РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯ з ким, РОЗРАХО́ВУВАТИСЯ з ким, РОЗРАХО́ВУВАТИ кого, рідше, ОБРАХО́ВУВАТИСЯ з ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні); ДАВА́ТИ розм., ВІДДАВА́ТИ розм. (за куплене). - Док.: заплати́ти, сплати́ти, оплати́ти, ви́нагородити, уплати́ти [вплати́ти], доплати́ти, приплати́ти, приплати́тися, розплати́тися, оплати́тися розм. розрахува́тися, розрахува́ти, порахува́тися, обрахува́тися, поквита́тися розм. поквитува́тися розм. рідше да́ти, відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); - Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); - Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); - Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ’яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів’я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився [Нечипір] з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ’яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); - Краще найняти худобу. - Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла [мати] взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податків (І. Нечуй-Левицький); - Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).