-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив допита́тися, допита́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   допита́ймося, допита́ймось
2 особа допита́йся, допита́йсь допита́йтеся, допита́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа допита́юся, допита́юсь допита́ємося, допита́ємось, допита́ємся
2 особа допита́єшся допита́єтеся, допита́єтесь
3 особа допита́ється допита́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. допита́вся, допита́всь допита́лися, допита́лись
жін.р. допита́лася, допита́лась
сер.р. допита́лося, допита́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
допита́вшись

Словник синонімів

ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИрідше,ВИШПИГО́ВУВАТИрідше,ДОСКІ́ПУВАТИСЯрозм., ВИНЮ́ХУВАТИрозм., ПРОНЮ́ХУВАТИрозм., РОЗНЮ́ХУВАТИрозм., ДОБИРА́ТИСЯдо чого, розм.,ДІЗНАВА́ТИрозм. рідко,ВИВІ́ДУВАТИСЯдіал.;ПРОМА́ЦУВАТИрозм., ПРОЩУ́ПУВАТИрозм. рідко (розпитуючи, спостерігаючи з метою виявлення). - Док.: ви́відати, розві́дати, ви́стежити, ви́питати, допита́тися, дові́датися, дізна́тися, дошука́тися, прові́дати, ви́шпигувати, доскі́патися, ви́нюхати, проню́хати, розню́хати, добра́тися[дібра́тися], дізна́ти, прома́цати, прощу́пати. На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); На другий день пішла [Пріська] розвідувати - хто приїхав (Панас Мирний); Межи козаками нудився [Анатоль], чогось шукав, вистежував (Я. Качура); - Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що трапилось (Леся Українка); Від людей він довідувався про все, що з нами (Л. Смілянський); Дізнаються воріженьки Про щире кохання, Піде слава (Я. Щоголів); Морочили [бурсаки] голову, дошукуючись - де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); Ординарець.. став доскіпуватися, яка в них така важлива справа до хана і чим вони доведуть, що справжні посли (П. Загребельний); Шморгайлик відразу кинувся винюхувати, які ж подарунки мають посли для хана Батия, але встиг довідатися лише про дві надзвичайно коштовні книги (П. Загребельний); Вони [гестапівці] пронюхали, що ватажок дошкульного загону походить саме з цього села (Я. Баш); Він відчував особисту провину: бач, усе розвідав, усе рознюхав, а про замок і забув (А. Дімаров); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося... (Н. Рибак); Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний); Він про все турбувався, про все вивідувався (І. Франко); - Може, ти, Платоне, бригадиром став би? - промацує Коляда (М. Зарудний); Таємні агенти гестапо розбрелися по селах.. прощупувати бодай який-небудь слід до таємничого Тараса (Д. Бедзик). - Пор. випи́тувати.
ВИПИ́ТУВАТИ (наполегливо, настирливо звертатися до когось із запитаннями, намагаючись дізнатися про кого-, що-небудь), ДОПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИ, ВИТЯГА́ТИрозм., ВИТЯ́ГУВАТИрозм. (докладаючи зусиль, примушувати дати відповідь). - Док.: ви́питати, допита́ти, допита́тися, видобути, ви́тягти, ви́тягнути. - А чия ж ти? - І так він випитував про все в Левантини, розпитався й про те - через що кинула хазяїв (І. Франко); - З ким же ти прийшов? - допитував дехто в Івася (Панас Мирний); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що власне трапилось (Леся Українка); З Вронським найшла вона відповідну хвилю побалакати, а що більше, видобула з нього, що Стася йому подобається (О. Маковей); Мишко оповідав скупо, і з нього доводилося буквально витягати по зернятку всі подробиці про Горпищенка (В. Кучер); - Вам нічого не вдасться витягнути з мене (М. Трублаїні). - Пор. виві́дувати, розпи́тувати.
ДІЗНАВА́ТИСЯ[ДОЗНАВА́ТИСЯ] (з’ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ[ВЗНАВА́ТИ], ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИрозм.,ПРОЗНАВА́ТИрозм.,РОЗЗНАВА́ТИрозм.,ДОКО́ПУВАТИСЯрозм.,ДІЗНАВА́ТИ[ДОЗНАВА́ТИ]розм., НАЗНАВА́ТИрозм.,ВИЗНАВА́ТИдіал.,ДОСВІ́ДЧУВАТИСЯдіал.; ЧУ́ТИ, ДОЧУВА́ТИСЯрозм.,ПРОЧУВА́ТИрозм.,ПЕРЕЧУВА́ТИрозм.,ЗАЧУВА́ТИдіал. (з розмов, чуток, також із сл. з уст чиїх); ПОЧЕРПА́ТИ (з якогось джерела); ВИЧИ́ТУВАТИ, НАЧИ́ТУВАТИрозм. (читаючи). - Док.: дізна́тися[дозна́тися], дові́датися, узна́ти[взна́ти], зві́дати, допита́тися, пересві́дчитися, прові́дати, прозна́ти, розізна́ти, докопа́тися, дізна́ти[дозна́ти], назна́ти, ви́знати, досві́дчитися, почу́ти, дочу́тися, прочу́ти, перечу́ти, зачу́ти, почерпну́ти, ви́читати, начита́ти. Прибули [вчителі], щоб познайомитися з матір’ю, дізнатись про того бешкетника, так би мовити, з першоджерел (О. Гончар); Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Т. Шевченко); Хоч тут і не дуже широке поле спостережень, але я ще не скучаю, бо щодня щось нового довідуюсь (Леся Українка); - Їздив же [Терентій] сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений пісок (М. Стельмах); Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.., Чи в кого тут хлопець не втопився (І. Франко); Олег цікавився, з якого матеріалу зроблено літак, допитувався, що таке дюралюміній (Д. Бедзик); Шухновський,уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Ю. Збанацький); [Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); - Йду в село прознавати, як буде з землею (І. Чендей); Пішов [Еней] скрізь по полям шукати, щоб хто дорогу показав.. Щоб розізнати, розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (І. Котляревський); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А. Тесленко); Що з того буде, коли порве [Міхонська] оце письмо, прочитає його? Тілько пошкодить ділу, а дізнатись нічого не дізнає (І. Франко); [Химка:] Хату хотів купувати [Іван]. Назнав, каже, двір, що продається (Панас Мирний); Не навчила вона її скрізь усе визнавати, підгледжувати (Грицько Григоренко); Перемагала [Палазя] свій жаль, як тільки могла, щоб люди не досвідчились (Ганна Барвінок); Я ще перед постом чула, що наймичка від них відійшла (Панас Мирний); Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); -- Так що ж з Омеляном? - Прочував краєчком вуха - у Вінницю послали його гостювати (М. Стельмах); "Про татуся я, доню, перечула". "О мамо!"- "Так, нема його на світі..." (П. Куліш); Про Обринських, як і давно, не зачуваю нічого особливого (О. Кобилянська); Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк); Так уважно читає [дядько], що що де не вичитає, те пам’ятає (М. Коцюбинський); Треба слухать, може й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали... (Т. Шевченко).
РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИрозм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИрозм. (шукаючи когось, щось). - Док.: розпита́ти, розпита́тися, спита́ти, спита́тися, допита́тися, перепита́ти, перепроси́ти, підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували - нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров’я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім’ю (В. Кучер); [Яким:] Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); - Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); - Чи не з’їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); - Насте, що він тобі казав? - жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував [Іван] роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). - Пор. випи́тувати.