долічуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | долі́чуватися, долі́чуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | долі́чуймося, долі́чуймось | |
2 особа | долі́чуйся, долі́чуйсь | долі́чуйтеся, долі́чуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | долі́чуватимуся, долі́чуватимусь | долі́чуватимемося, долі́чуватимемось, долі́чуватимемся |
2 особа | долі́чуватимешся | долі́чуватиметеся, долі́чуватиметесь |
3 особа | долі́чуватиметься | долі́чуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | долі́чуюся, долі́чуюсь | долі́чуємося, долі́чуємось, долі́чуємся |
2 особа | долі́чуєшся | долі́чуєтеся, долі́чуєтесь |
3 особа | долі́чується | долі́чуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
долі́чуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | долі́чувався, долі́чувавсь | долі́чувалися, долі́чувались |
жін. р. | долі́чувалася, долі́чувалась | |
сер. р. | долі́чувалося, долі́чувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
долі́чувавшись |