-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив долеті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   долеті́мо, долеті́м
2 особа долети́ долеті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа долечу́ долетимо́, долети́м
2 особа долети́ш долетите́
3 особа долети́ть долетя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. долеті́в долеті́ли
жін.р. долеті́ла
сер.р. долеті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
долеті́вши

Словник синонімів

ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. - ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯрозм., ПРИЛІТА́ТИрозм., ПРИБИВА́ТИСЯрозм., ДОБІГА́ТИрозм., НАДЛІТА́ТИрозм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯрозм. (крізь якісь перепони); ДОПЛИВА́ТИ, НАПЛИВА́ТИ (повільно поширюючись); НАЗДОГАНЯ́ТИкого, що, розм. (слідом за кимсь, чимсь); ДОКО́ЧУВАТИСЯ (про сильні, розкотисті звуки); ПРОКРАДА́ТИСЯ (ледве чутися). - Док.: донести́ся, долеті́ти, дійти́, доли́нути, прили́нутипоет. досягти́[досягну́ти], принести́ся, прилеті́ти, приби́тися, добі́гти, надлеті́ти, прони́кнути, проби́тися, проде́ртися[продра́тися], допливти́[доплисти́], напливти́[наплисти́][напли́нути], наздогна́ти, докоти́тися, прокра́стися. Невідомо звідки ледве-ледве доноситься трембітання... (Г. Хоткевич); Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири (Ю. Збанацький); У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос, товстий, навіть трохи сердитий (І. Нечуй-Левицький); З кухні долинає тихе глипання примуса та ледве вловимий запах чогось дуже смачного (Ю. Шовкопляс); З-над хмар часом прилине Прощання з літом журавлине (П. Тичина); Канделябр на дві свічі тускло горить. Світлу не сила досягти навіть чверті кабінету (М. Хвильовий); З дому чути тихий стук посуди, Клаптик пісні з поля прилетів... (М. Рильський); Далекі дівочі голоси прибились до Степаниди (М. Стельмах); - Пилипку! сину мій!.. - гукала вона на бігу, думаючи, що це гукання раніш від неї добіжить до сина (Панас Мирний); Слухає [Микула], чи не надлетить з темного поля крик такий, що мертвих збудить (О. Маковей); Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець); Дзвонили до вечерні: срібні дзвоники пробивалися до палацу, розкочуючись тихим сумом і журбою (П. Кочура); Від часу до часу продирався воздухом розпучливий викрик напівзбожеволілої матері (О. Кобилянська); Звідкись допливає терпкий дух материнки (В. Бабляк); Наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (В. Сосюра); Цей покрик лунав усюди, він долітав згори, він наздоганяв, він нісся назустріч з хуртовиною (О. Донченко); До Максима докотилось рокотіння важких кулеметів (І. Багряний); У щілини вікон прокрадалося виття завірюхи (І. Ле і О. Левада).

Словник фразеологізмів

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання. Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний); Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський).

2. Ставати відомим кому-небудь. Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усн. мови).

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання. Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний); Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський).

2. Ставати відомим кому-небудь. Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усн. мови).