докуповувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | докупо́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | докупо́вуймо | |
2 особа | докупо́вуй | докупо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | докупо́вуватиму | докупо́вуватимемо, докупо́вуватимем |
2 особа | докупо́вуватимеш | докупо́вуватимете |
3 особа | докупо́вуватиме | докупо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | докупо́вую | докупо́вуємо, докупо́вуєм |
2 особа | докупо́вуєш | докупо́вуєте |
3 особа | докупо́вує | докупо́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
докупо́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | докупо́вував | докупо́вували |
жін. р. | докупо́вувала | |
сер. р. | докупо́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
докупо́вуваний | ||
Безособова форма | ||
докупо́вувано | ||
Дієприслівник | ||
докупо́вувавши |