докроїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | докро́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | докрі́ймо | |
2 особа | докрі́й | докрі́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | докро́ю | докро́їмо, докро́їм |
2 особа | докро́їш | докро́їте |
3 особа | докро́їть | докро́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | докро́їв | докро́їли |
жін.р. | докро́їла | |
сер.р. | докро́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
докро́єний | ||
Безособова форма | ||
докро́єно | ||
Дієприслівник | ||
докро́ївши |