докопчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | доко́пчувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | доко́пчуймо | |
2 особа | доко́пчуй | доко́пчуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | доко́пчуватиму | доко́пчуватимемо, доко́пчуватимем |
2 особа | доко́пчуватимеш | доко́пчуватимете |
3 особа | доко́пчуватиме | доко́пчуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | доко́пчую | доко́пчуємо, доко́пчуєм |
2 особа | доко́пчуєш | доко́пчуєте |
3 особа | доко́пчує | доко́пчують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
доко́пчуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | доко́пчував | доко́пчували |
жін. р. | доко́пчувала | |
сер. р. | доко́пчувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
доко́пчувавши |