гуртківець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гурткі́вець | гурткі́вці |
родовий | гурткі́вця | гурткі́вців |
давальний | гурткі́вцеві, гурткі́вцю | гурткі́вцям |
знахідний | гурткі́вця | гурткі́вців |
орудний | гурткі́вцем | гурткі́вцями |
місцевий | на/у гурткі́вцеві, гурткі́вці, гурткі́вцю | на/у гурткі́вцях |
кличний | гурткі́вцю | гурткі́вці |