-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гру́знути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гру́знімо, гру́знім
2 особа гру́зни гру́зніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гру́знутиму гру́знутимемо, гру́знутимем
2 особа гру́знутимеш гру́знутимете
3 особа гру́знутиме гру́знутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гру́зну гру́знемо, гру́знем
2 особа гру́знеш гру́знете
3 особа гру́зне гру́знуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гру́знучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. груз, гру́знув гру́зли, гру́знули
жін. р. гру́зла, гру́знула
сер. р. гру́зло, гру́знуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гру́знувши

Словник синонімів

ГРУ́ЗНУТИв чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в’язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ[УГРУЗА́ТИ]в що,ЗАГРУЗА́ТИв чому, в що,ПОГРУЗА́ТИв чому, в що,В’Я́ЗНУТИв чому,СТРЯ́ГНУТИв чому, діал.;ТОНУ́ТИв чому,ВТОПА́ТИ[УТОПА́ТИ]в чому, в що,ПОТОПА́ТИв чому (глибоко). - Док.: вгру́знути[угру́знути], вгру́зти[угру́зти], загру́знути[загру́зти], погру́знути[погру́зти], зав’я́знути[зав’я́зти], втону́ти[утону́ти], потону́ти. Вони переїхали заболочене місце, на якому коні грузли мало не до колін (В. Гжицький); Ноги вгрузали у твань, вона схлипувала й чавкала, як жива (О. Донченко); Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно (П. Кочура); Рура від помпи досі гниє на подвір’ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (І. Франко); Коні мінометників хропіли й стогнали в темряві, в’язнучи в ріллі (О. Гончар); Коненята стрягли по черева в заметах (І. Франко); Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому (З. Тулуб); Ноги по кісточки втопають у сірій шляховій пилюзі (Т. Масенко); На розмитих, вибоїстих дорогах ми потопаємо по коліна в багнюці (П. Колесник). - Пор. застря́ти.
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИрідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИрідше, ВСТРЯ́ТИ[УСТРЯ́ТИ]діал., ВСТРЯ́НУТИ[УСТРЯ́НУТИ]діал., ВСТРЯГТИ́[УСТРЯГТИ́]діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ’Я́ЗНУТИ, ЗАВ’Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИрозм. (у чомусь грузькому). - Недок.: застрява́ти[застряга́ти], стря́гнутидіал.встрява́ти[устрява́ти], встряга́ти[устряга́ти], загруза́ти, погруза́ти, зав’яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). - Пор. гру́знути.

Словник відмінків

Інфінітив гру́знути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гру́знімо, гру́знім
2 особа гру́зни гру́зніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гру́знутиму гру́знутимемо, гру́знутимем
2 особа гру́знутимеш гру́знутимете
3 особа гру́знутиме гру́знутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гру́зну гру́знемо, гру́знем
2 особа гру́знеш гру́знете
3 особа гру́зне гру́знуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гру́знучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. груз, гру́знув гру́зли, гру́знули
жін. р. гру́зла, гру́знула
сер. р. гру́зло, гру́знуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гру́знувши

Словник синонімів

ГРУ́ЗНУТИв чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в’язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ[УГРУЗА́ТИ]в що,ЗАГРУЗА́ТИв чому, в що,ПОГРУЗА́ТИв чому, в що,В’Я́ЗНУТИв чому,СТРЯ́ГНУТИв чому, діал.;ТОНУ́ТИв чому,ВТОПА́ТИ[УТОПА́ТИ]в чому, в що,ПОТОПА́ТИв чому (глибоко). - Док.: вгру́знути[угру́знути], вгру́зти[угру́зти], загру́знути[загру́зти], погру́знути[погру́зти], зав’я́знути[зав’я́зти], втону́ти[утону́ти], потону́ти. Вони переїхали заболочене місце, на якому коні грузли мало не до колін (В. Гжицький); Ноги вгрузали у твань, вона схлипувала й чавкала, як жива (О. Донченко); Після щедрих дощів дороги розкисли, і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче багно (П. Кочура); Рура від помпи досі гниє на подвір’ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (І. Франко); Коні мінометників хропіли й стогнали в темряві, в’язнучи в ріллі (О. Гончар); Коненята стрягли по черева в заметах (І. Франко); Найбільше страждали тут вівці: вони по черево тонули в піску і на підйомі безпорадно борсалися в ньому (З. Тулуб); Ноги по кісточки втопають у сірій шляховій пилюзі (Т. Масенко); На розмитих, вибоїстих дорогах ми потопаємо по коліна в багнюці (П. Колесник). - Пор. застря́ти.
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИрідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИрідше, ВСТРЯ́ТИ[УСТРЯ́ТИ]діал., ВСТРЯ́НУТИ[УСТРЯ́НУТИ]діал., ВСТРЯГТИ́[УСТРЯГТИ́]діал.; ЗАСІ́СТИ (потрапивши в непридатне для проїзду місце); ЗАГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, ЗАВ’Я́ЗНУТИ, ЗАВ’Я́ЗТИ, ЗАХРЯ́СНУТИ, ЗАХРЯ́СТИрозм. (у чомусь грузькому). - Недок.: застрява́ти[застряга́ти], стря́гнутидіал.встрява́ти[устрява́ти], встряга́ти[устряга́ти], загруза́ти, погруза́ти, зав’яза́ти. Він застряв у юрбі, як сокира в деревині (З. Тулуб); Машини з боєприпасами та пальним застрягали в грязюці (Л. Дмитерко); Кілька озброєних людей рятували танкетку, яка засіла на місточку у вербових палях (В. Земляк); Цілі танкові армії захрясли в багнюці (О. Довженко). - Пор. гру́знути.