-1-
іменник жіночого роду
(довгаста кістка, з якою з’єднані передні кінці грудних ребер і частини плечового пояса; груди)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний грудни́на грудни́ни
родовий грудни́ни грудни́н
давальний грудни́ні грудни́нам
знахідний грудни́ну грудни́ни
орудний грудни́ною грудни́нами
місцевий на/у грудни́ні на/у грудни́нах
кличний грудни́но* грудни́ни*

Словник синонімів

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НОпоет.,ПЕ́РСА[ПЕ́РСИ]поет.,ГРУДИ́НАрозм.,ГРУДНИ́НАрозм.,ПА́ЗУХАрозм.,ГРУДНИ́ЦЯрозм.Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили [батьки] надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з’явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув [Данько], як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).