-1-
іменник жіночого роду
( груди; довгаста кістка, з якою з’єднані передні кінці грудних ребер і частини плечового пояса)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний груди́на груди́ни
родовий груди́ни груди́н
давальний груди́ні груди́нам
знахідний груди́ну груди́ни
орудний груди́ною груди́нами
місцевий на/у груди́ні на/у груди́нах
кличний груди́но* груди́ни*

Словник синонімів

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НОпоет.,ПЕ́РСА[ПЕ́РСИ]поет.,ГРУДИ́НАрозм.,ГРУДНИ́НАрозм.,ПА́ЗУХАрозм.,ГРУДНИ́ЦЯрозм.Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили [батьки] надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з’явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув [Данько], як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).