-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний грошови́тий грошови́та грошови́те грошови́ті
родовий грошови́того грошови́тої грошови́того грошови́тих
давальний грошови́тому грошови́тій грошови́тому грошови́тим
знахідний грошови́тий, грошови́того грошови́ту грошови́те грошови́ті, грошови́тих
орудний грошови́тим грошови́тою грошови́тим грошови́тими
місцевий на/у грошови́тому, грошови́тім на/у грошови́тій на/у грошови́тому, грошови́тім на/у грошови́тих

Словник синонімів

БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями),МАЄ́ТНИЙрідше,ІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,МО́ЖНИЙзаст.,СИ́ТИЙперев. мн., зневажл.;ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись [князь], бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде [жінка] заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. замо́жний.

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний грошови́тий грошови́та грошови́те грошови́ті
родовий грошови́того грошови́тої грошови́того грошови́тих
давальний грошови́тому грошови́тій грошови́тому грошови́тим
знахідний грошови́тий, грошови́того грошови́ту грошови́те грошови́ті, грошови́тих
орудний грошови́тим грошови́тою грошови́тим грошови́тими
місцевий на/у грошови́тому, грошови́тім на/у грошови́тій на/у грошови́тому, грошови́тім на/у грошови́тих

Словник синонімів

БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями),МАЄ́ТНИЙрідше,ІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,МО́ЖНИЙзаст.,СИ́ТИЙперев. мн., зневажл.;ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). - Може, й з нами не схоче знатись [князь], бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі - заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих - ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде [жінка] заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). - Пор. замо́жний.