-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний громови́ця громови́ці
родовий громови́ці громови́ць
давальний громови́ці громови́цям
знахідний громови́цю громови́ці
орудний громови́цею громови́цями
місцевий на/у громови́ці на/у громови́цях
кличний громови́це* громови́ці*

Словник синонімів

БЛИ́СКАВКА (зигзагоподібна електрична іскра в атмосфері під час грози), БЛИСКАВИ́ЦЯ, ГРОМОВИ́ЦЯрозм., поет.,ГРІМНИ́ЦЯрозм., поет. (блискавка з громом). Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (М. Рильський); За дідовим тином крешуть блискавиці. За дідовим тином буря дуби вивертає з корінням, грім розпанахує тишу (О. Довженко). Блиснула раз і вдруге громовиця з чорної хмари, а дуба не обпалила (В. Кучер); Небо бурилося, грізно гурчало, хмурилося, шваркнула сліпуча грімниця, гнівним блиском розітнула чорне хмарище (К. Гордієнко).
ГРІМ (звуки, що супроводять електричні розряди в атмосфері), ГРОМОВИ́ЦЯрозм., ПЕРУ́Нзаст. поет.Небо, розшарпане громами, виплеснуло зі своєї середини кілька блискавиць (М. Стельмах); Довго й важко гримнуло в небі, і громовиця покотилася на сотні верст (В. Кучер); Затих - і шум дощу, і вітру спів сердитий, і.. перунів розкотистий удар (М. Драй-Хмара).
ГРОЗА́ (дощ або градопад із громом і блискавкою), ГРОМОВИ́ЦЯрозм.,ЧВА́РАдіал.Після одного особливого випалу грому стає чути, як гроза, раптова літня гроза, затихає (Ю. Яновський); Дорога через Анди була жахливою. Доводилося йти під зливами й громовицями (Ю. Бедзик); Козак не боїться ні хмари, ні чвари (М. Номис). - Пор. 1. бу́ря.