-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | грома́дити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | грома́дьмо |
2 особа | грома́дь | грома́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | грома́дитиму | грома́дитимемо, грома́дитимем |
2 особа | грома́дитимеш | грома́дитимете |
3 особа | грома́дитиме | грома́дитимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | грома́джу | грома́димо, грома́дим |
2 особа | грома́диш | грома́дите |
3 особа | грома́дить | грома́дять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
грома́дячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | грома́див | грома́дили |
жін. р. | грома́дила |
сер. р. | грома́дило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
грома́джений |
Безособова форма |
грома́джено |
Дієприслівник |
грома́дивши |
Словник синонімів
ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ рідко. - Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Чоловік у кирзових чоботях, кожушку-безрукавці, в солдатській шапці згрібав граблями в молоденькому садочку сухе бадилля, поруділе вишневе та яблуневе листя (В. Козаченко); Христина.. завзято почала горнути висохле, аж крихке сіно (М. Стельмах); Він вимів кімнату, але сміття згорнув на купу й лишив у однім закутку (О. Кобилянська); Він громадив граблями суху траву коло липи, в’язав її в оберемки і щільно ставив їх до стін (П. Козланюк); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, - мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); Іржаве листя каштанів опало на вигорілу траву, і його не загрібали (В. Кучер); Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко). - Пор. 1. нагорта́ти.
НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). - Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів [дерев] горбочки землі (О. Донченко); Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (К. Гордієнко); Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо, громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги (О. Кобилянська); - Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадили корові... - відповіла Мокрина (П. Козланюк). - Пор. 1. згріба́ти, 1. нагрома́дити.
НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь); НАРО́ЩУВАТИ (гроші, відсотки, борги тощо); СКЛАДА́ТИ (речі, майно, гроші і т. ін.); АКУМУЛЮВА́ТИ спец. (запаси енергії, води, біологічних речовин тощо). - Док.: нагрома́дити, зібра́ти, накопи́чити, призбира́ти, набра́ти, нарости́ти, скла́сти, насклада́ти. За два роки трави встигають добре розгалузити коріння, нагромадити в землі багато поживних речовин (П. Оровецький); Попрацювали руки і походили ноги, поки зібрали таке багатство (М. Коцюбинський); "Блискавка" [підпільна організація] поволі накопичує зброю (В. Козаченко); А їй не лишалось нічого більше, як.. піти десь за куховарку і так призбирувати засоби (О. Кобилянська); На зимовій сесії він не набрав потрібної кількості балів і з нього було знято стипендію (Григорій Тютюнник); Нарощують [липи] скарби і долю В комори урожайних літ, Розставивши по видноколах Зелену варту в шумі віт (П. Усенко); Продає Мотря молоко глечичок по глечичку, складає копійку до копієчки (Панас Мирний). - Пор. 1. нажи́ти.
НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. - Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (В. Гжицький); Ви тут [на столі] навалили, накопичили, ні ладу ні складу, - а тепер о! Все в порядку (І. Франко); Внизу.. було розкидане каміння, неначе хто зумисне навернув на зелену траву (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. нагорта́ти, 1. накла́сти, 1. нанести́.