-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гробови́й гробова́ гробове́ гробові́
родовий гробово́го гробово́ї гробово́го гробови́х
давальний гробово́му гробові́й гробово́му гробови́м
знахідний гробови́й гробову́ гробове́ гробові́
орудний гробови́м гробово́ю гробови́м гробови́ми
місцевий на/у гробово́му, гробові́м на/у гробові́й на/у гробово́му, гробові́м на/у гробови́х

Словник синонімів

ГЛУХИ́Й (про голос, звуки - який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙрозм.,ЗАТУШКО́ВАНИЙрозм. (про голос - який звучить не досить дзвінко); ЗДА́ВЛЕНИЙ, ЗДУ́ШЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИДУ́ШЕНИЙ, ЗАДА́ВЛЕНИЙ (про голос, ридання і т. ін.); УТРО́БНИЙ, НУТРЯНИ́Йрозм. (про голос - який звучить ніби з утроби, грубо); ЗАМОГИ́ЛЬНИЙ, ГРОБОВИ́Й, МОГИ́ЛЬНИЙрозм. (про голос - з похмурим відтінком). М’який килим на підлозі робив її кроки глухими, ледве чутними (О. Донченко); З-за міста гримнув сильний вибух, звук його був, приглушений якийсь (Г. Епік); То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка (П. Загребельний); З порога обізвався глухуватий голосЛевка (М. Стельмах); Голос мав [співак] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (з мемуарів); Здавлений плач розносився по кімнаті (О. Кобилянська); Зрідка було чути здушений стогін (С. Журахович); Люди співають глухими, придавленими басами (Ю. Яновський); Раптом серед загальної тиші почулося глухе, придушене ридання Устини (А. Шиян); - Я забула, який сьогодні день? - спитала Гризельда таким глухим та задавленим голосом, неначе він виходив з могили (І. Нечуй-Левицький); Засміявся Турчинович знайомим утробним сміхом (П. Колесник); Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: - Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть нас на півострів (П. Колесник); Зінька не впізнала голосу - глухий і замогильний (А. Головко); Повів [співак] згордаоком по зібраних, назираючи, яке враження зробив на них його гробовий голос (Лесь Мартович); - Ходіть сюди, діти! - промовив дід глибоким,.. могильним голосом (І. Франко). - Пор. 4. низьки́й.

Словник фразеологізмів

гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас [в’язнів] могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко).

до гробово́ї (рідше до су́дної) до́шки. До кінця життя, до смерті. Мати ще й до нині плаче, а в мене й до гробової дошки не перестане боліти (І. Франко); Пам’ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Укр.. присл..).