-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гроба́р | гробарі́ |
родовий | гробаря́ | гробарі́в |
давальний | гробаре́ві, гробарю́ | гробаря́м |
знахідний | гробаря́ | гробарі́в |
орудний | гробаре́м | гробаря́ми |
місцевий | на/у гробаре́ві, гробарю́, гробарі́ | на/у гробаря́х |
кличний | гроба́рю | гробарі́ |
Словник синонімів
ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував [Кіндрат]: "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Ковінька); Коли гробарі-копачі засипали яму і підрівняли заступами горбок сірої землі, народ почав розсмоктуватися ручаями з цвинтаря (Є. Гуцало); Могильники, підправивши лопатами могилу, поклали зверху ялинкові вінки (А. Шиян).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гроба́р | гробарі́ |
родовий | гробаря́ | гробарі́в |
давальний | гробаре́ві, гробарю́ | гробаря́м |
знахідний | гробаря́ | гробарі́в |
орудний | гробаре́м | гробаря́ми |
місцевий | на/у гробаре́ві, гробарю́, гробарі́ | на/у гробаря́х |
кличний | гроба́рю | гробарі́ |
Словник синонімів
ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував [Кіндрат]: "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Ковінька); Коли гробарі-копачі засипали яму і підрівняли заступами горбок сірої землі, народ почав розсмоктуватися ручаями з цвинтаря (Є. Гуцало); Могильники, підправивши лопатами могилу, поклали зверху ялинкові вінки (А. Шиян).