-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гри́ва гри́ви
родовий гри́ви грив
давальний гри́ві гри́вам
знахідний гри́ву гри́ви
орудний гри́вою гри́вами
місцевий на/у гри́ві на/у гри́вах
кличний гри́во* гри́ви*

Словник синонімів

ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОСзбірн.;ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕРдіал. (звич. у чоловіків); КО́СИ[КОСА́] (довге волосся, заплетене й розплетене - звич. у жінок); КУ́ЧЕРІ (кучеряве або завите волосся); ГРИ́ВА (про густе довге); КУ́ЧМА, КОПИ́ЦЯ, ША́ПКА, ШАПЧИ́НА (перев. із сл. волосся - густе, кучеряве або скуйовджене і тому високе на голові) розм.,ОСЕЛЕ́ДЕЦЬ (старовинна чоловіча зачіска) заст.Розчісувала [Юля] перед малесеньким дзеркальцем своє пишне каштанове волосся (Григорій Тютюнник); У воєнкома.. на високий лоб падає підкучерявлений чуб (М. Стельмах); Всі заздро позирали на прекрасну чуприну ясного золота на Юриній голові (Ю. Смолич); Іван звичним рухом відкидає з чола назад непокірну хвилясту шевелюру (П. Колесник); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Уже вона і розчесалася; вже і коси у дрібушки поплела (Г. Квітка-Основ’яненко); Марина розпустила Христі косу. Густе волосся як хвиля падало аж додолу (Панас Мирний); Був [Семко] високий,.. кругловидий, русявий; голова в кучерях (П. Куліш); Високе дівча.. мчало містечковими закамарками, трясло чорною кучмою волосся на голові (К. Гордієнко); На голові у хлопця здіймалась копиця скуйовдженого волосся (М. Трублаїні); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Запорожці звали ще чуприну оселедцем, бо як вона довга, то теліпається, неначе оселедець (О. Стороженко). - Пор. па́тли.
ГРИ́ВА (довге волосся на шиї та хребті деяких тварин), ГИ́ЧКАдіал.; ОГРИ́ВОКрозм. (коротко підстрижена); ЗАГРИ́ВОК (нижня частина такого волосся в коня). Коня звати Метеор. Він увесь золотий - від гриви до хвоста (Ю. Яновський); [Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка).
О́ГРІ́Х (пропущене місце під час обробітку землі), ГРИ́ВА, ОБСІ́В, ПРО́СІВ (під час сівби). На полях впадають в очі огріхи - гриви нескошеного хліба (з газети); Як посіяла наша бригада овес - густе руно око вбира, жодного обсіву (К. Гордієнко); Його поле завжди милує зір буйним колосом. Тут ніколи не буває.. просівів (з газети).
ПА́СМО (гір, горбів); ХРЕБЕ́Т, КРЯЖ, ГРЯДА́, ГРИ́ВА (гір).Он засиніли ще дальші гори.. З-за пасма витинається пасмо (Г. Хоткевич); Коні повільно й обережно спускаються по гострому камінню тісним міжгір’ям, яке перерізало могутній хребет звивистою розколиною (З. Тулуб); Над головою нависають гірські кряжі (В. Кучер); Гряда Татр була вже позаду (Н. Рибак); Виплив місяць, і гірські гриви заблищали всюди кам’яною лускою (О. Гончар).

Словник фразеологізмів

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).

[і] в хвіст і [в] гри́ву, фам. Дуже сильно, нещадно. Як громило військо козацьке Богданове ляхів у хвіст і в гриву..— осипалося листя з дерев (Легенди..); Цього нещасного Чумака мало не на всіх зборах і нарадах гріють у хвіст і в гриву. Він і відсталий елемент, він і Ковалівку назад тягне (В. Кучер); — Та як же це можна таке паскудство їм прощати? — Та уявіть собі, — бити їх треба за це у хвіст і в гриву (Ф. Маківчук). у гри́ву і у хвіст. З усіх кінців встають загони і йдуть на клич бентежних міст, щоб гайдамацькі ешелони громити в гриву і у хвіст (В. Сосюра).