-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гре́бувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гре́буймо
2 особа гре́буй гре́буйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гре́буватиму гре́буватимемо, гре́буватимем
2 особа гре́буватимеш гре́буватимете
3 особа гре́буватиме гре́буватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гре́бую гре́буємо, гре́буєм
2 особа гре́буєш гре́буєте
3 особа гре́бує гре́бують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гре́буючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гре́бував гре́бували
жін. р. гре́бувала
сер. р. гре́бувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гре́бувавши

Словник синонімів

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ[ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯдіал.,БРИ́ДИТИдіал.,ГЕ́РБУВАТИдіал.,ГАНЬБУВА́ТИдіал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).
ЗНЕВАЖА́ТИкого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИким, чим,ПОГОРДЖА́ТИким, чим, рідше,ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИким, чим, підсил.,ПОШТУ́РХУВАТИким, підсил. розм.,ПЛЮВА́ТИна кого-що, підсил. розм.,ЧХА́ТИна кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИким, чим, діал.,НЕГУВА́ТИдіал.,ПОНЕВАЖА́ТИрідко. - Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний - Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); - Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); - Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); - Все гордить ним [народом], що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.