-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний грандіо́зний грандіо́зна грандіо́зне грандіо́зні
родовий грандіо́зного грандіо́зної грандіо́зного грандіо́зних
давальний грандіо́зному грандіо́зній грандіо́зному грандіо́зним
знахідний грандіо́зний грандіо́зну грандіо́зне грандіо́зні
орудний грандіо́зним грандіо́зною грандіо́зним грандіо́зними
місцевий на/у грандіо́зному, грандіо́знім на/у грандіо́зній на/у грандіо́зному, грандіо́знім на/у грандіо́зних

Словник синонімів

ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙкнижн. рідко.Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Нагнибіда); Колись Тарас Григорович.. захоплювався величавою картиною повені на Дніпрі (В. Дарда); Поетові влаштували грандіозну овацію; Коли їхати вниз по Печорі човном і дивитись збоку, то ліс.. справляє враження чогось монументального, стихійного, загадкового (В. Гжицький); Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський).
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙрідше,НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙпідсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙрозм.;ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙпідсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙпідсил., КАРДИНА́ЛЬНИЙпідсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙпідсил. рідше,ДОРОГИ́Йрідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙкнижн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙрідше,ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов’язок молодого літератора - створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час - ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" (з журналу). - Пор. знаме́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙрідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ПОТУ́ЖНИЙпідсил.,ВАЖКИ́Й, ПРЕВЕЛИ́КИЙ розм. підсил.,ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЦЬКИЙрозм. підсил.,ПОРЯ́ДНИЙрозм.,ОТАКИ́Йрозм.,ОТАКЕ́ННИЙрозм. підсил.; КАПІТА́ЛЬНИЙпідсил.,МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙпідсил. (про будову, споруду); МАСИ́ВНИЙ (який має значну масу); ГРОМІЗДКИ́Й (який займає багато місця - про предмет); ОБ’Є́МНИЙ, ОБ’Є́МИСТИЙ (значний, об’ємом - про твір, дерево тощо); РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙрозм.; (високий на зріст); ДОРІ́ДНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́ДЕ́РНИЙ, БУ́ЙНИЙ (про фрукти, овочі, зерно); ВЕЛИЧЕ́НЬКИЙ, ЧИМАЛЕ́НЬКИЙ, НІЧОГЕ́НЬКИЙрозм. (який трохи перевищує звичайний розмір). Шлях вився до великої мурованої брами (І. Нечуй-Левицький); Вже один [короп] у торбі є! - Великий? - Та чималий! (М. Рильський); Гонить [вітер] хвилю немалу (А. Малишко); На обід посідали [опришки] за величезним, найбільшим каменем (Г. Хоткевич); Велетенський мурашник, майже в людину, був огороджений (Є. Гуцало); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті (О. Гончар); Декорація - якісь два колосальні вікна (В. Еллан); Вночі будова здавалася ще більш могутньою і грандіозною (Я. Баш); Згадувала [Тетяна Василівна], як пішов [Кулик] від неї. Лев’яча голова, потужне тіло, легка хода з підстрибом (П. Загребельний); Важкі електровози; В шапці віз лист з превеликою печаттю (Марко Вовчок); Дійшли ми до величенного каменя (О. Стороженко); Дві здорові собаки кинулися на них з-під комори (Панас Мирний); Хо вступає в здоровезну кам’яницю (М. Коцюбинський); Повикопували в землі здоровеннії печі (П. Куліш); Олесь.. вернувся з здоровецьким шматком паляниці (А. Кримський); Куховар.. поклав йому в казанок з юшкою порядний кусень вареного філе (переклад М. Лукаша); Як вона, невеличка молодиця, змогла вигодувати отакого Свирида (М. Стельмах); [Корній:] На Десну будемо ходити рибалити, там сомиотакенні водяться (П. Кочура); Перед його очима виростали капітальні будинки (І. Багмут); В Україні є чимало монументальних дубів, вирощених людиною (з журналу); Вони відчинили масивні дубові двері з блискучою ручкою (О. Донченко); Брянський запропонував ці прості сідла замість стандартних армійських в’юків, важких і громіздких (О. Гончар); Обидві антології відкриваються об’ємними статтями укладачів (з газети); Узяв я участь у повному виданні творів.. Осипа Федьковича й видав об’ємистий перший том [поезії] (І. Франко); Біля дверей та престолу держали варту рослі ратники (Ю. Опільський); На столі стояли.. сухарці, варення і повний піднос великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Н. Забіла); Прийнявся Півень жито розгрібать І буйні зерна вибирать (Л. Глібов); Живемо ми в одній величенькій кімнаті (О. Ковінька); В руках Каргет тримав чималенький.. пакунок (Ю. Шовкопляс); Калюжа була таки, нівроку, нічогенька (Ю. Смолич).
ВЕЛИ́КИЙ (який займає значний простір), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ГІГА́НТСЬКИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ШИРО́КИЙ, ШИРОЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ШИРОЧЕ́ННИЙпідсил.,ОБШИ́РНИЙ, ШИРОКОПО́ЛИЙпоет.,ПРЕВЕЛИ́КИЙрозм. підсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ЗДОРОВЕ́ННИЙрозм. підсил.,ЗДОРОВЕ́ЗНИЙрозм. підсил.Над річкою стояв великий гай (Л. Глібов); До самої хати підходить чималий сад (М. Стельмах); Внизу.. розкинулось величезне плато, що зеленіло виноградниками, нивами й садами (О. Гончар); Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно,.. промайнув за дві-три хвилини (Ю. Смолич); Київ - немов гігантський ботанічний сад (із газети); А хіба не може зацікавити дитячих письменників така тема, як перетворення грандіозної піщаної пустелі в багатющий плодородний край? (О. Донченко); У ХVІІІ і ХІХ сторіччях трудовий народ України цивілізував колосальні простори диких причорноморських і приазовських степів (О. Левада); Край її [долини] упирався в самий край неба, така вона була широка і довга (Панас Мирний); Думав Давид про широчезні неоглядні простори степові (А. Головко); У мене нема ні таких гаїв, ні таких широченних лугів (П. Куліш); Світлиця була обширна і ярко освічена (І. Франко); Хвилює вітер лан широкополий (П. Дорошенко); Батьківщина у нас превелика (П. Воронько); Ставок був здоровий і далеко розлився в поле між двома невисокими горами (І. Нечуй-Левицький); Бігаючи раз так весною по здоровенних калюжах,.. вона занепала (Панас Мирний). - Пор. 1. безме́жний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил., ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил.Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона [Кіпріда] велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя [голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії] величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому [романі Тихого "Рахунок за сонце"] нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум’ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). - Пор. 1. винятко́вий, 1. надзвича́йний, 1. необме́жений, 1. необме́жений, несказа́нний.
ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил., ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙпідсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙпідсил., НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙпідсил., ВЕЛИЧЕ́ННИЙрозм. підсил., НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил., СТРАШНИ́Йрозм. підсил., ТИ́СЯЧНИЙрозм., ВА́ЛЬНИЙдіал.Вона жила великою сім’єю, з дочками, сиротами-внуками (Панас Мирний); Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників (М. Стельмах); Треба, щоб військо стояло напоготові побіля границі [кордону], та ще, щоб немала і сила (Г. Квітка-Основ’яненко); Противник теж підкинув значні сили піхоти (О. Гончар); Там [у Петрівцях] була численна й добра книгозбірня (Н. Рибак); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій (з журналу); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Каже [внук], ніби то далекі світи, превелике множество [кількість] планет (І. Цюпа); В момент атомного вибуху виділяється колосальна кількість енергії (з журналу); Грандіозна маніфестація виходить на вулиці... (І. Микитенко); Війна принесла народові незліченні біди, нечувані руйнування (І. Цюпа); По отавах і зайвих полях паслись незлічимі гурти овець (Д. Мордовець); Немов незчисленні орди дикунів-велетнів,.. шуміли сосни (С. Васильченко); Заспівав [співець], і юрба величенна, Мов життя на той час запинила [зупинила] (Леся Українка); Квитки [до театру] коштують, мабуть, суму несосвітенну (О. Полторацький); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила (Т. Шевченко); Він, мов справжній суддя слідчий, не переставав тягти з нього жили тисячними питаннями (І. Франко); Не ножем, а гарматами воює, то є ціла армія вальна (Л. Українка).