-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гра́мотний гра́мотна гра́мотне гра́мотні
родовий гра́мотного гра́мотної гра́мотного гра́мотних
давальний гра́мотному гра́мотній гра́мотному гра́мотним
знахідний гра́мотний, гра́мотного гра́мотну гра́мотне гра́мотні, гра́мотних
орудний гра́мотним гра́мотною гра́мотним гра́мотними
місцевий на/у гра́мотному, гра́мотнім на/у гра́мотній на/у гра́мотному, гра́мотнім на/у гра́мотних

Словник синонімів

ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙрозм., ДОСВІДНИ́Йзаст., СПОКУ́ШЕНИЙзаст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙрозм., БИ́ТИЙрозм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙрозм ., часто зі сл. птах, птиця, горобець, ОБМЕ́ТАНИЙрозм. (перев. про людину з великим життєвим досвідом); УЧЕ́НИЙ[ВЧЕ́НИЙ]розм., НА́ВЧЕНИЙрозм., ПРО́ВЧЕНИЙрозм. (який здобув досвід ціною втрат, покарання тощо); ДО́БРИЙ, ХОРО́ШИЙ, ГРА́МОТНИЙ, ВПРА́ВНИЙ, ЗНА́ЮЧИЙ, ПРАКТИКО́ВАНИЙрозм. (про фахівця); ОБСТРІ́ЛЯНИЙ (який набув бойового досвіду). Русевич, звичайно, досвідчений, знаючий інженер (Ю. Шовкопляс); Сержант Палійчук був старий і дійшлий розвідник (Ю. Смолич); Тодозя стала коло п’яльців і почала затикати основу. В проворної досвідної козачки діло пішло гаразд (І. Нечуй-Левицький); Остання дія.. вразила навіть найспокушеніших любителів музики (О. Іваненко); В артіль взяли його охоче, - Бувалих, - кажуть, - треба нам (С. Воскрекасенко); Він знає місця, офіцер тертий, дечому навчений. Може, й нам, старим, підкаже яке слово (Ю. Бедзик); Сташка була досить бита, щоб не помітити, що зацікавлення Бронка досить поверхове (Ірина Вільде); Сидір - дядько стріляний, ляканий, бачив смаленого вовка! (М. Рудь); Шенчик - бувала, обметана.. людина, сторожка, хитра й лукава (І. Кочерга); - Ох, хлопче, - предостерігали його учені дворові, - говори, та не договорися (Панас Мирний); Не вчений, так провчений (приказка); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів. Вони мали великий досвід і були винятково добрими їздцями (З. Тулуб); Тепер я іноді зустрічаю колишніх своїх учнів.. Я питаю їх - чи був я хорошим учителем? Кажуть - був не стільки хорошим учителем, як хорошим вихователем (О. Довженко); З півночі повернувся він.. грамотним, з чималим досвідом підпільника (М. Стельмах); Кінь одразу відчув на собі вправного вершника (А. Шиян); - Роботи з нього ніякої, а ще до того - злодій. У Львові практикований (І. Франко); Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп’ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський).
ПИСЬМЕ́ННИЙ (який уміє писати й читати), ГРА́МОТНИЙ. Він, бачите, письменний, грамоту знає, книжку читає (М. Коцюбинський); Батько теж був трохи грамотний, - учився колись у дяка - любив у свято сам почитати, поважав у людях освіту (С. Васильченко). - Пор. 1. осві́чений.
ПИСЬМЕ́ННИЙім. (людина, яка вміє писати й читати), ГРА́МОТНИЙ, ГРАМОТІ́Йрозм., жарт., ПИСЬМА́Крідше.Письменний бачить поночі більше, як неписьменний удень (прислів’я); Грамотний - видющий і на все тямущий (прислів’я); - Який там з мене грамотій, - махнув рукою Мар’ян. - Ледве букву до букви стулю (М. Стельмах).