-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив готува́тися, готува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   готу́ймося, готу́ймось
2 особа готу́йся, готу́йсь готу́йтеся, готу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа готува́тимуся, готува́тимусь готува́тимемося, готува́тимемось, готува́тимемся
2 особа готува́тимешся готува́тиметеся, готува́тиметесь
3 особа готува́тиметься готува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа готу́юся, готу́юсь готу́ємося, готу́ємось, готу́ємся
2 особа готу́єшся готу́єтеся, готу́єтесь
3 особа готу́ється готу́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
готу́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. готува́вся, готува́всь готува́лися, готува́лись
жін. р. готува́лася, готува́лась
сер. р. готува́лося, готува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
готува́вшись

Словник синонімів

ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь),ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,ПРИЛА́ДЖУВАТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм., ВИГОТОВЛЯ́ТИСЯдіал.;ЗБИРА́ТИСЯ, СПОРЯДЖА́ТИСЯ, РЯДИ́ТИСЯзаст.,ЗНАРЯДЖА́ТИСЯдіал.,ЗРЯДЖА́ТИСЯдіал. (перев. у дорогу). - Док.: підготува́тися, підгото́витися, приготува́тися, пригото́витися, наготува́тися, нагото́витися, нала́годитися, наладна́тися, налаштува́тися, нала́дитися, нарихтува́тися, прила́дитися, зібра́тися, споряди́тися, знаряди́тися, зряди́тися. Полк саме готувався форсувати річку (О. Гончар); На естраді вже оркестр приготовлявсь (П. Тичина); Мар’ян притаївся за дверима з сокирою в руці - приготувався боронити маєток (С. Чорнобривець); Йосипенко, уступаючи у сіни, почав обтирати ноги, викашлюватись, готовитись до стрічі (Панас Мирний); В цей час у приміщенні щось забрязкотіло, і назустріч Денисові виринув з порожнім відром німець. Роман наготувався стрибнути братові на допомогу (О. Гончар); Гурт заворушився і наготовився рушати (Ю. Смолич); Слуги лагодились в дорогу, запрягали коні (І. Нечуй-Левицький); Налагоджується [Ономай] йти (Леся Українка); На вороній воді вихлюпується дикий птах, полоще біле крило, ладнається у вирій (К. Гордієнко); Люди лаштувались виїжджати на схід (О. Гуреїв); От він налаштувавсь писати (А. Кримський); Наладжуватися на ярмарок; Ладяться козаки в дорогу (Марко Вовчок); Поки Неля рихтувалася до поїздки, Гаманюк гасав по місту за подарунками (М. Ю. Тарновський); - Ви заскоро приладилися, - сказав я до обох пань, поглянувши потім на свій годинник (О. Кобилянська); Треба мерщій риштуватись та в похід рушати (Б. Грінченко); Настя нагадала, що треба виготовлятися до поминального обіду (Л. Яновська); Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь (З. Тулуб); З ним споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа); Пріч рядися, а хліб сій (М. Номис); Катерина.., слова не мовивши, подалася знаряджатися в дорогу (Л. Яновська); Почав мій Данило в дорогу зряджатись (Марко Вовчок).
ЗБИРА́ТИСЯ (мати намір робити щось), ГОТУВА́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯрідше,ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ, НАЦІЛЯ́ТИСЯ, НАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАРЯДЖА́ТИСЯ, НАСТАВЛЯ́ТИСЯрозм.,РИХТУВА́ТИСЯрозм.,РИШТУВА́ТИСЯрозм.,НАВА́ЖУВАТИСЯрідко. - Док.: зібра́тися, приготува́тися, пригото́витися, наці́литися, намі́ритися, замі́ритися, примі́ритися, приміря́тися, нала́дитися, налаштува́тися, наряди́тися, наста́витися, нарихтува́тися, нава́житися. - Знаєте, кілька разів уже Голодний Степ збиралися зрошувати (І. Ле); Юра спокійно лягає, залазить під затишну ковдру і готується мирно заснути (Ю. Смолич); Загострила [тривога] увагу всіх на одному: хто націлявся забити Логвина (Г. Епік); Тато бере казанок і наміряється з ним піти до річечки (М. Стельмах); Разом замірялись [Васильок з Гервазієм] тікати в прерії та пампаси на вільне життя (Ю. Смолич); Кінь підпав на задні ноги.. Вуздечка роздирала йому губи, і він ладився стати дибки (З. Тулуб); Вона швидко.. готує насіння жита, бере лопату, рихтується сіяти (С. Чорнобривець). - Пор. 1. готува́тися, заду́мати, I. 1. планува́ти.
НАБЛИЖА́ТИСЯ[НАБЛИ́ЖУВАТИСЯрідше]до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.), НАДХО́ДИТИбез додатка,ПІДХО́ДИТИ, ІТИ́[ЙТИ]до чого і без додатка,НАХО́ДИТИбез додатка,ІТИ́СЯ[ЙТИ́СЯ]безос., до чого, на що і без додатка,ЗБЛИЖА́ТИСЯ[ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ]без додатка, розм.,БЛИ́ЗИТИСЯрідко;БЛИ́ЖЧАТИбез додатка, розм. (ставати ближчим);НАБІГА́ТИбез додатка, розм. (про свята, певні дні тощо - наближатися непомітно, швидко); БРА́ТИСЯбезос., до чого, на що, розм. (про вік, час і т. ін.); ПІДСТУПА́ТИпоет.,ПІДБИРА́ТИСЯпоет.,ПІДКРАДА́ТИСЯпоет. (повільно, непомітно); НАСУВА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (накого-щоі без додатка - про щось небажане або бурхливе, інтенсивне за своїм виявом, грізне і т. ін.; про вечір, ніч і т. ін.); НАЗРІВА́ТИ, ГОТУВА́ТИСЯ (без додатка; про щось значне або загрозливе, неприємне - повільно наближатися, стаючи неминучим). - Док.: набли́зитися, надійти́, підійти́, піти́перев. до чогонайти́, збли́зитися, набі́гти, узя́тися[взя́тися]на щопідступи́ти, підкра́стися, насу́нутися, насу́нути, назрі́ти. Настала Спасівка. Наближався день Єреміїних іменин (І. Нечуй-Левицький); Надходять великі події - все говорить про це (О. Довженко); Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Григорій Тютюнник); Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час (В. Сосюра); Находив ранок (П. Воронько); Йшлося на вечір, коли Наливайко з Юрком Мазуром розшукали посланців (І. Ле); Минуло ще кілька днів. Весілля зближалося (О. Маковей); Минали години, близився вечір (Д. Бедзик); - Уже як мають саджати [у холодну], то пізніше, аж коли нагальна робота скінчиться або як свята довші набіжать... (Леся Українка); Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик); Весна підступає, ясна й непомітна. Злягаються, тануть високі сніги (С. Воскрекасенко); Лихо так зненацька підкралось і так несподівано впало, що ніхто навіть не важився думать, чим запобігти (М. Коцюбинський); А літо вже минуло і насувалася осінь (Г. Хоткевич); Насував осінній мокрий вечір (С. Скляренко); Сунула холодна біла зима (О. Іваненко); А тут ще такі новини, такі події назрівають! (Н. Тихий); Нікому й на думку не спаде, що готується пригода, що лихо вже близько (М. Коцюбинський). - Пор. 1. наста́ти.