-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | горлопа́н | горлопа́ни |
родовий | горлопа́на | горлопа́нів |
давальний | горлопа́нові, горлопа́ну | горлопа́нам |
знахідний | горлопа́на | горлопа́нів |
орудний | горлопа́ном | горлопа́нами |
місцевий | на/у горлопа́нові, горлопа́ні | на/у горлопа́нах |
кличний | горлопа́не | горлопа́ни |
Словник синонімів
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); - Цить, бісові діти! - гримнув він на весь голос... - Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); - Не треба Гречки! - загукали статечні господарі. - Нема згоди! - Баламута він! Горлодер! Проп’є! (Ю. Смолич); - Ану тихо! - не стерпів батько. - Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).