-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | го́рець | го́рці |
родовий | го́рця | го́рців |
давальний | го́рцеві, го́рцю | го́рцям |
знахідний | го́рця | го́рців |
орудний | го́рцем | го́рцями |
місцевий | на/у го́рцеві, го́рці, го́рцю | на/у го́рцях |
кличний | го́рцю | го́рці |
Словник синонімів
ГОРЯ́НИН (житель гір), ГО́РЕЦЬ, ГІРНЯ́К розм., ГОРІШНЯ́НИН діал.; ВЕРХОВИ́НЕЦЬ (житель Карпат). Першого стрічного горянина Артьомов питав: "Які там, аж за тими горами, є села..?" (С. Чорнобривець); Пісні горців відрізняються од пісень степовиків (А. Хорунжий); На горі стоїть хатина, там живе гірняк старий (Леся Українка); Горішняни були за ним, долішняни проти нього (І. Франко); Чиста, співуча мова дівчат-підгорянок, горлова і повільна в гуцулів-верховинців (В. Кучер).