-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний Горді́їв Горді́єва Горді́єве Горді́єві
родовий Горді́євого Горді́євої Горді́євого Горді́євих
давальний Горді́євому Горді́євій Горді́євому Горді́євим
знахідний Горді́їв, Горді́євого Горді́єву Горді́єве Горді́єві, Горді́євих
орудний Горді́євим Горді́євою Горді́євим Горді́євими
місцевий на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євій на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний Горді́їв Горді́єва Горді́єве Горді́єві
родовий Горді́євого Горді́євої Горді́євого Горді́євих
давальний Горді́євому Горді́євій Горді́євому Горді́євим
знахідний Горді́їв, Горді́євого Горді́єву Горді́єве Горді́єві, Горді́євих
орудний Горді́євим Горді́євою Горді́євим Горді́євими
місцевий на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євій на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євих
-2-
прикметник
(від: Го́рдій)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний Горді́їв Горді́єва Горді́єве Горді́єві
родовий Горді́євого Горді́євої Горді́євого Горді́євих
давальний Горді́євому Горді́євій Горді́євому Горді́євим
знахідний Горді́їв, Горді́євого Горді́єву Горді́єве Горді́єві, Горді́євих
орудний Горді́євим Горді́євою Горді́євим Горді́євими
місцевий на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євій на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний Горді́їв Горді́єва Горді́єве Горді́єві
родовий Горді́євого Горді́євої Горді́євого Горді́євих
давальний Горді́євому Горді́євій Горді́євому Горді́євим
знахідний Горді́їв, Горді́євого Горді́єву Горді́єве Горді́єві, Горді́євих
орудний Горді́євим Горді́євою Горді́євим Горді́євими
місцевий на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євій на/у Горді́євому, Горді́євім на/у Горді́євих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний го́рдіїв го́рдієва го́рдієве го́рдієві
родовий го́рдієвого го́рдієвої го́рдієвого го́рдієвих
давальний го́рдієвому го́рдієвій го́рдієвому го́рдієвим
знахідний го́рдіїв, го́рдієвого го́рдієву го́рдієве го́рдієві, го́рдієвих
орудний го́рдієвим го́рдієвою го́рдієвим го́рдієвими
місцевий на/у го́рдієвому, го́рдієвім на/у го́рдієвій на/у го́рдієвому, го́рдієвім на/у го́рдієвих

Словник фразеологізмів

го́рдіїв (го́рдійський) ву́зол. Дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин. Чи вона божевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но [але] жіноцьке мудре, таке, як гордіїв вузол, що йому ні початку, ні кінця не знайдеш? (І. Франко); Шевченко був молодший Гоголя, попав у свіжіший кружок [гурток] та ще й сам попробував панської ласки; од того йому легше було дійти до гордійського вузла болота сучасної Росії (М. Драгоманов).

розру́бувати / розруба́ти го́рдіїв ву́зол, книжн. Швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему. Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (В. Собко); Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (В. Логвиненко).

розру́бувати / розруба́ти го́рдіїв ву́зол, книжн. Швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему. Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (В. Собко); Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (В. Логвиненко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний го́рдіїв го́рдієва го́рдієве го́рдієві
родовий го́рдієвого го́рдієвої го́рдієвого го́рдієвих
давальний го́рдієвому го́рдієвій го́рдієвому го́рдієвим
знахідний го́рдіїв, го́рдієвого го́рдієву го́рдієве го́рдієві, го́рдієвих
орудний го́рдієвим го́рдієвою го́рдієвим го́рдієвими
місцевий на/у го́рдієвому, го́рдієвім на/у го́рдієвій на/у го́рдієвому, го́рдієвім на/у го́рдієвих

Словник фразеологізмів

го́рдіїв (го́рдійський) ву́зол. Дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин. Чи вона божевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но [але] жіноцьке мудре, таке, як гордіїв вузол, що йому ні початку, ні кінця не знайдеш? (І. Франко); Шевченко був молодший Гоголя, попав у свіжіший кружок [гурток] та ще й сам попробував панської ласки; од того йому легше було дійти до гордійського вузла болота сучасної Росії (М. Драгоманов).

розру́бувати / розруба́ти го́рдіїв ву́зол, книжн. Швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему. Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (В. Собко); Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (В. Логвиненко).

розру́бувати / розруба́ти го́рдіїв ву́зол, книжн. Швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему. Тільки одне, тільки прихід Аркадія міг нарешті розрубати оцей гордіїв вузол, та й після його приходу поведінка Валерії всім могла б видатися підозрілою (В. Собко); Мстислав зарікався більше не стрічатися з Настею, не морочити ні себе, ні її, раз і назавжди розрубати для них обох цей незручний гордіїв вузол (В. Логвиненко).