-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гордя́к | гордяки́ |
родовий | гордяка́ | гордякі́в |
давальний | гордяко́ві, гордяку́ | гордяка́м |
знахідний | гордяка́ | гордякі́в |
орудний | гордяко́м | гордяка́ми |
місцевий | на/у гордяко́ві, гордяку́ | на/у гордяка́х |
кличний | гордя́че | гордяки́ |
Словник синонімів
ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. - Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі [однокласники] помітно підростали [за літо], хто ставав серйознішим, .. хто приступнішим, хто гордівником (Ю. Збанацький); Козак не гордун, що обірве, то й у кавдун [черево] (прислів’я); Він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що гордяки будуть присмирені (І. Франко); - Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, - відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. - Яка пава! - сказав жовнір, наприндившись.. - Покажи паспорт (П. Панч); Голова вдався собі разом тупиця й гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш).