-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гордя́к гордяки́
родовий гордяка́ гордякі́в
давальний гордяко́ві, гордяку́ гордяка́м
знахідний гордяка́ гордякі́в
орудний гордяко́м гордяка́ми
місцевий на/у гордяко́ві, гордяку́ на/у гордяка́х
кличний гордя́че гордяки́

Словник синонімів

ГОРДІ́Йрозм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́Крозм., ГОРДУ́Нрозм., ГОРДЯ́Крозм., ПА́ВАзневажл., ГОРДИ́НЯзаст.- Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі [однокласники] помітно підростали [за літо], хто ставав серйознішим, .. хто приступнішим, хто гордівником (Ю. Збанацький); Козак не гордун, що обірве, то й у кавдун [черево] (прислів’я); Він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що гордяки будуть присмирені (І. Франко); - Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, - відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. - Яка пава! - сказав жовнір, наприндившись.. - Покажи паспорт (П. Панч); Голова вдався собі разом тупиця й гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш).