-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Горди́ня  
родовий Горди́ні  
давальний Горди́ні  
знахідний Горди́ню  
орудний Горди́нею  
місцевий на/у Горди́ні  
кличний Горди́не*  
-2-
іменник жіночого роду
(пиха)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Горди́ня  
родовий Горди́ні  
давальний Горди́ні  
знахідний Горди́ню  
орудний Горди́нею  
місцевий на/у Горди́ні  
кличний Горди́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний горди́ня горди́ні
родовий горди́ні горди́нь
давальний горди́ні горди́ням
знахідний горди́ню горди́ні
орудний горди́нею горди́нями
місцевий на/у горди́ні на/у горди́нях
кличний горди́не* горди́ні*

Словник синонімів

ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе - і в зв’язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІмн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬпідсил., ПИХА́підсил., ПИХА́ТІСТЬпідсил., ЧВА́НСТВОпідсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬпідсил., ГОРДИ́НЯрозм., ГО́НОРрозм., ГОНОРОВИ́ТІСТЬрозм., ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ[ЧВАНЬКОВИ́ТІСТЬ]підсил. розм., ЧВАНЬпідсил. розм., ФАНАБЕ́РІЯпідсил. розм., ФАНАБЕ́РСТВОпідсил. розм., ГОНО́РСТВОзаст., ВИСОКОДУ́МСТВОрідко, МАРНОЛЮ́БСТВОрідко, МАРНОСЛА́ВСТВОрідко, ПИ́НДАпідсил. рідко, ПРИ́НДАпідсил. рідко, СПЕСИ́ВІСТЬпідсил. рідко, БУТА́діал., ГОРДО́ТАдіал., ФУДУ́ЛІЯдіал., ФУДУ́ЛЬНІСТЬдіал.; ЗАЗНА́ЙСТВО (поведінка, вдача зазнайкуватої людини); ЗВЕ́РХНІСТЬ, ПОГО́РДА (зарозуміле, зневажливе ставлення до когось). - Гордощі вас заїли, от що. Зарозумілість, незгодливість! (О. Довженко); Горда та пишна оця дочка славного Замойського! Але ця гордовитість мені подобається.., - подумав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Він захлинався від радості, маючи, нарешті, змогу потішитись над бундючністю своячки (Н. Рибак); Хто його зна, де та дітвора такої пихи набирається. Аби тільки в четвертий клас перейшов, то наче не той хлопець стане: задере носа, що куди! (А. Свидницький); Євпраксія полоснула його своїм сіро-сталевим поглядом, з неприхованою погордою до його нікчемної пихатості (П. Загребельний); - Вони мені аж обридли своїм чванством, своєю брехнею про послів і за свою небувалу аристократичну рідню (І. Нечуй-Левицький); Гординя - це гріх, а скромність - найкраща окраса для молодої дівчини (Ірина Вільде); Молодий Жменяк не міг наймитувати, бо йому заважав ґаздівський гонор (М. Томчаній); Захоплений успіхами свого виховання, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (І. Багмут); - Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі (І. Нечуй-Левицький); З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа молока (І. Нечуй-Левицький); І вигуки жваві: - Нєх жиє! Віват! - Лоскочуть гордоту сліпу королят (М. Старицький); Діденко ставився до нього з прихованим почуттям зверхності (А. Головко).
-3-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
(пихата людина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Горди́ня  
родовий Горди́ні  
давальний Горди́ні  
знахідний Горди́ню  
орудний Горди́нею  
місцевий на/у Горди́ні  
кличний Горди́не*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний горди́ня горди́ні
родовий горди́ні горди́нь
давальний горди́ні горди́ням
знахідний горди́ню горди́ні
орудний горди́нею горди́нями
місцевий на/у горди́ні на/у горди́нях
кличний горди́не* горди́ні*

Словник синонімів

ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе - і в зв’язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІмн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬпідсил., ПИХА́підсил., ПИХА́ТІСТЬпідсил., ЧВА́НСТВОпідсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬпідсил., ГОРДИ́НЯрозм., ГО́НОРрозм., ГОНОРОВИ́ТІСТЬрозм., ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ[ЧВАНЬКОВИ́ТІСТЬ]підсил. розм., ЧВАНЬпідсил. розм., ФАНАБЕ́РІЯпідсил. розм., ФАНАБЕ́РСТВОпідсил. розм., ГОНО́РСТВОзаст., ВИСОКОДУ́МСТВОрідко, МАРНОЛЮ́БСТВОрідко, МАРНОСЛА́ВСТВОрідко, ПИ́НДАпідсил. рідко, ПРИ́НДАпідсил. рідко, СПЕСИ́ВІСТЬпідсил. рідко, БУТА́діал., ГОРДО́ТАдіал., ФУДУ́ЛІЯдіал., ФУДУ́ЛЬНІСТЬдіал.; ЗАЗНА́ЙСТВО (поведінка, вдача зазнайкуватої людини); ЗВЕ́РХНІСТЬ, ПОГО́РДА (зарозуміле, зневажливе ставлення до когось). - Гордощі вас заїли, от що. Зарозумілість, незгодливість! (О. Довженко); Горда та пишна оця дочка славного Замойського! Але ця гордовитість мені подобається.., - подумав Єремія (І. Нечуй-Левицький); Він захлинався від радості, маючи, нарешті, змогу потішитись над бундючністю своячки (Н. Рибак); Хто його зна, де та дітвора такої пихи набирається. Аби тільки в четвертий клас перейшов, то наче не той хлопець стане: задере носа, що куди! (А. Свидницький); Євпраксія полоснула його своїм сіро-сталевим поглядом, з неприхованою погордою до його нікчемної пихатості (П. Загребельний); - Вони мені аж обридли своїм чванством, своєю брехнею про послів і за свою небувалу аристократичну рідню (І. Нечуй-Левицький); Гординя - це гріх, а скромність - найкраща окраса для молодої дівчини (Ірина Вільде); Молодий Жменяк не міг наймитувати, бо йому заважав ґаздівський гонор (М. Томчаній); Захоплений успіхами свого виховання, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (І. Багмут); - Хіба ж ти не бачиш, що син молодий, набрався трохи фанаберії од тих дворянських дітей у школі (І. Нечуй-Левицький); З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа молока (І. Нечуй-Левицький); І вигуки жваві: - Нєх жиє! Віват! - Лоскочуть гордоту сліпу королят (М. Старицький); Діденко ставився до нього з прихованим почуттям зверхності (А. Головко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний горди́ня горди́ні
родовий горди́ні горди́нь
давальний горди́ні горди́ням
знахідний горди́ню горди́нь
орудний горди́нею горди́нями
місцевий на/у горди́ні на/у горди́нях
кличний горди́не горди́ні

Словник синонімів

ГОРДІ́Йрозм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́Крозм., ГОРДУ́Нрозм., ГОРДЯ́Крозм., ПА́ВАзневажл., ГОРДИ́НЯзаст.- Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі [однокласники] помітно підростали [за літо], хто ставав серйознішим, .. хто приступнішим, хто гордівником (Ю. Збанацький); Козак не гордун, що обірве, то й у кавдун [черево] (прислів’я); Він.. тої ж неділі оголосив громаді на проповіді, що гордяки будуть присмирені (І. Франко); - Мої листи, діду, троє пар очей не вчитають, - відказав Кривоніс, байдуже пихкаючи люлькою. - Яка пава! - сказав жовнір, наприндившись.. - Покажи паспорт (П. Панч); Голова вдався собі разом тупиця й гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш).
ГО́РДІСТЬ (почуття особистої гідності, самоповаги), ГО́РДОЩІ, ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́НОРрозм., ГОРДИ́НЯзаст., ПИХА́заст.Коли Вірунька після прохідної вступає на територію заводу.., вона почуває гордість у душі (О. Гончар); Хто гордощі вложив мені у серце? Хто дав мені одваги меч двосічний? (Леся Українка); До Шаблія повернулися і його гордовитість, і самоповага, і всі ті душевні якості, які він придбав за останні роки (Д. Бедзик); - Вона бідна дівчина, але, як бачите, не жадібна до подарунків. Вона має гонор, дійсний гонор (Л. Яновська); Нема кінця моїй гордині за пращурів, за прадідів, за всіх, хто спить над Альбою моєю нині, хто за німецьким Одером поліг (В. Швець); Втішалася обрана Богом мати, Сповнялась материнської пихи, Святої гордості, що кожна мати має, Як на руках своє дитя тримає (Леся Українка). - Пор. гі́дність.