-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний горбу́н горбуни́
родовий горбуна́ горбуні́в
давальний горбуно́ві, горбуну́ горбуна́м
знахідний горбуна́ горбуні́в
орудний горбуно́м горбуна́ми
місцевий на/у горбуно́ві, горбуні́ на/у горбуна́х
кличний горбу́не горбуни́

Словник синонімів

ГОРБА́НЬ (горбата людина), ГОРБА́ТИЙ, ГОРБА́Чрозм., ГОРБУ́Нрозм.- Був у того куркуленка ще один брат - горбань (Григорій Тютюнник); - Один горбатий мириться зі своїм горбом, другий страждає через нього, третій починає ненавидіти все людство, але, так чи інакше, усі троє - горбаті (І. Муратов); Їй каліка-горбач був кращий над усіх красенів на світі (Дніпрова Чайка).