хоч го́пки скачи́. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити що-небудь; що не роби. — Як будемо триматися купи, стовчемо панів і в ступі, — впевнено кидає Мар’ян. — Покрутяться вони, мов посолені в’юни, а без мужика, хоч гопки скачи, нічого не зроблять (М. Стельмах); — А от у мене шкідників не було. Вродило теж не дуже, зерно легке, присушене, але тут уже хоч гопки скачи — нічого не зробиш. Сила природи… (І. Григурко).