-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гони́тель гони́телі
родовий гони́теля гони́телів
давальний гони́телеві, гони́телю гони́телям
знахідний гони́теля гони́телів
орудний гони́телем гони́телями
місцевий на/у гони́телеві, гони́телю, гони́телі на/у гони́телях
кличний гони́телю гони́телі

Словник синонімів

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Нзаст.Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.
ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬзаст.,ПЕРЕСЛІДО́ВНИКдіал., ГОНИ́ТЕЛЬрідше.Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І. Франко); Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючись вирватися від переслідовника (І. Франко); Герман почув тупіт кроків близько дверей колиби, - видно, його гонителі зазирали досередини (І. Франко).
ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто завдає утисків), ГОНИ́ТЕЛЬ. Єремія.., прийнявши латинство, став найлютішим гонителем православного люду (О. Стороженко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гони́тель гони́телі
родовий гони́теля гони́телів
давальний гони́телеві, гони́телю гони́телям
знахідний гони́теля гони́телів
орудний гони́телем гони́телями
місцевий на/у гони́телеві, гони́телю, гони́телі на/у гони́телях
кличний гони́телю гони́телі

Словник синонімів

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Нзаст.Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.
ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬзаст.,ПЕРЕСЛІДО́ВНИКдіал., ГОНИ́ТЕЛЬрідше.Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І. Франко); Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючись вирватися від переслідовника (І. Франко); Герман почув тупіт кроків близько дверей колиби, - видно, його гонителі зазирали досередини (І. Франко).
ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто завдає утисків), ГОНИ́ТЕЛЬ. Єремія.., прийнявши латинство, став найлютішим гонителем православного люду (О. Стороженко).