-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гондольє́р гондольє́ри
родовий гондольє́ра гондольє́рів
давальний гондольє́рові, гондольє́ру гондольє́рам
знахідний гондольє́ра гондольє́рів
орудний гондольє́ром гондольє́рами
місцевий на/у гондольє́рові, гондольє́рі на/у гондольє́рах
кличний гондольє́ре гондольє́ри

Словник синонімів

ВЕСЛЯ́Р (той, хто веслує), ГРЕБЕ́ЦЬрідше; ГОНДОЛЬЄ́Р (на гондолі). Крізь легкий туман над поверхнею води вимальовувався човен з двома веслярами (І. Ле); Побачила [Олеся] недалеко човен з двома гребцями (О. Донченко); Вулиці тут незвичайні - це рукави і канали Дунаю, по яких плавають наші гондольєри (І. Цюпа).