-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́шалка ві́шалки
родовий ві́шалки ві́шалок
давальний ві́шалці ві́шалкам
знахідний ві́шалку ві́шалки
орудний ві́шалкою ві́шалками
місцевий на/у ві́шалці на/у ві́шалках
кличний ві́шалко* ві́шалки*

Словник синонімів

ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев’яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́Крідше,ВІ́ШАЛОдіал.;ШАРА́ГИдіал. (такий стояк);КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. повісив на вішалку кожух і сів коло лави на малесенький стільчик (Григорій Тютюнник); Не звертаючи найменшої уваги на Чуйгука, що стояв біля вікна, наче вішак, повідчиняла [Зоня] шухляди (Ірина Вільде); Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка (О. Кобилянська); Він почепив на кілок шапку, роздягся й закинув на жердку свиту (М. Коцюбинський); Зайшов у хату, мовчки повісив шапку на ключці, скинув сірячину (А. Головко); Знімає [Галя] капелюшок, ладнає зачіску, чіпляє капелюх на гак (П. Кочура).